Традиційне уявлення про Ісуса Христа, як про високого чоловіка зі світлою шкірою, довгим каштановим волоссям та блакитними очима, сформувалося під впливом європейського мистецтва епохи Відродження і не відповідає історичній дійсності. Експерти стверджують, що цей образ значною мірою відображає уявлення про божественність, запозичені з античних міфів, а не реальні риси мешканців Галілеї першого століття нашої ери.
Про це розповідає ProIT
Історичний контекст та зовнішність
Відомо, що Ісус був євреєм з Галілеї, сучасного Близького Сходу, що значно впливає на його зовнішній вигляд. Вчені, спираючись на археологічні дані, біблійні тексти та судово-медичну антропологію, переконані: Ісус мав смагляву, оливкову шкіру, темно-карі очі та коротке чорне, ймовірно, кучеряве волосся. Довге розпущене волосся не було типовим для юдейських чоловіків цього періоду — воно вважалося ознакою окремої обітниці та навіть непристойності у римському суспільстві.
Ранні християнські зображення та римські барельєфи демонструють юдеїв із коротко підстриженим волоссям і доглянутими бородами. Фрески із сирійського Дура-Європоса, що датуються третім століттям, зображують Ісуса без бороди та з короткою зачіскою, що відповідало римським стандартам того часу.
“Самі біблійні тексти, хоч і не містять прямого опису зовнішності, дають важливу підказку: Ісус був непримітним. Коли римські солдати прийшли заарештувати його в Гетсиманському саду, Юді довелося вказати на нього поцілунком, оскільки зовні він не відрізнявся від своїх учнів, зазначає Daily Mail. Так само Марія Магдалина після Воскресіння спершу прийняла його за садівника. Це свідчить про те, що він мав типову для чоловіка свого часу і регіону зовнішність, без яскравих відмінних рис.”
Наукові реконструкції та одяг
Для точнішої реконструкції вигляду Ісуса вчені досліджували фаюмські портрети — реалістичні зображення мешканців Єгипту I–III століть нашої ери. Вони зображують людей із смаглявою шкірою, темними очима та коротким кучерявим волоссям. У 2015 році художник-медик Річард Нів відтворив обличчя єврея першого століття, використовуючи черепи того періоду та методи судової антропології. Результат — обличчя з широкими рисами, темними очима, засмаглою шкірою, що значно відрізняється від класичних західних іконографічних уявлень.
З огляду на професію теслі або будівельника, Ісус мав міцну, жилаву статуру, сформовану важкою фізичною працею та активним способом життя. Його одяг також був простим і функціональним: коротка вовняна туніка до колін, підперезана поясом, поверх якої накидали товстий вовняний плащ — гіматій. Взуття становили прості шкіряні сандалі, аналогічні тим, що археологи знаходять у печерах біля Мертвого моря.
Таким чином, сучасна наука формує образ Ісуса як типового мешканця Близького Сходу першого століття: смаглявого, міцного чоловіка із коротким темним волоссям, скромним одягом та невибагливим способом життя. Цей портрет суттєво відрізняється від традиційних європейських зображень, що стали популярними у західному мистецтві.
