Сучасна Земля відома як яскраво-блакитна «мармурова» куля, але приблизно 700 мільйонів років тому її вигляд був кардинально іншим. У той час планета була вкрита товстим шаром льоду, який простягався від полюсів аж до тропіків. Вчені розповідають, що це був період глибокого зледеніння, відомий як кріогеній.
Про це розповідає ProIT
Кріогеній: часи глобального зледеніння
Кріогеній тривав від 720 до 635 мільйонів років тому. У цей період величезні льодовикові щити вкрили майже всю поверхню Землі, а середні температури опускалися до -50°C. Яскраво-білий лід відбивав сонячне світло назад у космос, що ще більше посилювало холодний клімат планети.
«Земля залишалася замкненою в цьому екстремальному кліматичному стані, який отримав назву «Земля-снігова куля», протягом десятків мільйонів років».
Довгий час вважалося, що під товщею криги життя не могло існувати, а океани були повністю ізольованими від атмосфери. Однак нові наукові дослідження спростовують ці уявлення.
Шотландський архів: сліди життя під льодом
Вчені дослідили скелі на островах Гарвеллах, що біля західного узбережжя Шотландії. Саме тут знайдено унікальні шаруваті осадові породи, які формувалися під час стюртського зледеніння — одного з найхолодніших періодів в історії планети. Ці варви — щорічні шари осаду — слугують своєрідним природним літописом, що зберігав кліматичні зміни тисячоліттями.
- Осад накопичувався на дні стародавніх водойм, фіксуючи річні коливання клімату.
- Досліджено понад шість метрів осадів, що містять близько 2600 окремих шарів.
- Ці природні «чорні скриньки» дають змогу простежити зміни клімату рік за роком.
Аналіз осадових шарів продемонстрував, що навіть у період «Землі-сніжки» клімат залишався динамічним. У породах зафіксовано циклічні зміни, схожі на сучасні кліматичні ритми, зокрема явище, подібне до Ель-Ніньйо — періодичного підвищення температури поверхневих вод Тихого океану.
«Ми б точно не очікували циклів Ель-Ніньйо… це вимагає безперебійної комунікації між атмосферою та океанами, що важко уявити у світі, вкритому льодом».
Оазиси життя та еволюційний прорив
Наявність кліматичних циклів свідчить, що океан не був повністю вкритий кригою. Комп’ютерне моделювання підтвердило, що якщо хоча б 15% поверхні океану залишалося вільними від льоду, кліматична система продовжувала функціонувати. У тропічних зонах існували оазиси відкритої води, які стали прихистком для життя.
Вчені вважають, що саме ці рідкісні ділянки відкритої води дозволили вижити та еволюціонувати складним організмам. Льодовики подрібнювали гірські породи та збагачували океан фосфором, що сприяло майбутньому «вибуху» біорізноманіття.
Отже, нові відкриття малюють картину не мертвої планети, а світу, в якому життя зберігалося у відкритих водоймах серед льодів, чекаючи на свою еволюційну революцію.