Використання штучного інтелекту — зокрема таких інструментів, як ChatGPT — стало предметом активних обговорень у науковій спільноті щодо його впливу на критичне мислення людини. З моменту появи ChatGPT майже три роки тому фахівці висловлюють занепокоєння, що надмірна залежність від ШІ може стримувати формування базових навичок аналізу та розв’язання проблем.
Про це розповідає ProIT
Результати дослідження MIT: ШІ та когнітивний борг
Команда дослідників Массачусетського технологічного інституту провела експеримент, залучивши 54 дорослих, які протягом чотирьох місяців писали три есе з використанням або ChatGPT, або пошукової системи, або покладаючись лише на власні знання. Під час дослідження науковці аналізували електричну активність мозку та проводили лінгвістичний аналіз текстів учасників.
Результати показали, що ті, хто активно користувався ШІ, демонстрували меншу когнітивну залученість, гірше запам’ятовували власні роботи й відчували меншу відповідальність за написане. Під час четвертого етапу експерименту учасники мінялися ролями: ті, хто раніше використовував лише власний мозок, почали користуватися ШІ, і навпаки.
“Група, яка перейшла на використання ШІ, показала гірші результати та залученість, що була лише трохи кращою, ніж у іншої групи під час їхнього першого сеансу, і значно нижчою за залученість групи, яка використовувала лише мозок під час їхнього третього сеансу”.
Науковці підкреслюють, що ці результати вказують на можливий ефект накопичення “когнітивного боргу” при тривалому використанні ШІ. Водночас лише 18 учасників дійшли до четвертого етапу, тому висновки потребують додаткової перевірки.
Штучний інтелект та еволюція навчальних підходів
Деякі експерти зазначають, що частина висновків дослідження може бути пов’язана з особливостями його структури. Зокрема, учасники, які тривалий час працювали без ШІ, суттєво підвищили свою когнітивну ефективність за рахунок повторення завдання, що відомо як ефект ознайомлення. Натомість учасники, які спробували писати есе без ШІ лише один раз, не змогли продемонструвати такий же рівень результату.
Дослідники звертають увагу на історичний досвід впровадження калькуляторів у 1970-х роках. Тоді складність іспитів була підвищена, і калькулятори стали інструментом для вирішення більш складних задач, а не просто заміною базових навичок. Наразі більшість освітніх закладів не переглядають підхід до використання ШІ у навчанні, внаслідок чого учні часто перекладають частину відповідальності за мислення на цифрові інструменти, що може сприяти розвитку “метакогнітивної ліні”.
Водночас спеціалісти наголошують, що ШІ може стати корисним інструментом для виконання завдань, які інакше були б неможливими або надто складними. Наприклад, учнів можна залучати до створення плану уроку із застосуванням ШІ, а потім оцінювати якість цього плану під час усного іспиту. Це сприяє розвитку гнучких навичок та вмінню критично працювати з цифровими технологіями.
Сучасні підходи до навчання мають враховувати зміну ролі інтелектуальних інструментів. Написання есе чи виконання обчислень вручну вже не є головним показником критичного мислення. Ключовим залишається вміння розуміти, коли й для чого варто використовувати ШІ, а також розмежовувати завдання, які можна делегувати цифровим інструментам, і ті, що вимагають особистої креативності й аналітики.
