Протягом історії Землі тривалість року не завжди дорівнювала звичним 365 дням. На різних етапах свого розвитку наша планета мала рік із різною кількістю діб – від понад 500 до 400 і навіть 420 днів, що часто згадується в інтернеті.
Про це розповідає ProIT
Вплив Місяця на тривалість земного дня
Зміни у тривалості дня та кількості діб у році пов’язані з уповільненням обертання Землі. Це сповільнення відбувається через гравітаційний вплив Місяця, який, незважаючи на те, що не є найбільшим супутником у Сонячній системі, має значний вплив на нашу планету через свої розміри відносно Землі. Місяць поступово віддаляється, і його кутовий момент збільшується. Щоб компенсувати це, він «забирає» кутовий момент у обертання Землі, що призводить до поступового збільшення тривалості дня і відповідно зменшення кількості днів у році.
Гравітація Місяця спричиняє припливи в океанах і навіть у земній корі, формуючи так звану «випуклість». Через тертя ця випуклість трохи зміщена відносно осі Земля–Місяць. Місяць чинить крутний момент на цю випуклість, уповільнюючи обертання планети та поступово віддаляючись.
Наукові дослідження та суперечки щодо кількості днів у році
Точну кількість днів у році на певних етапах історії Землі встановити складно. Деякі науковці припускають, що близько 1,4 мільярда років тому день тривав лише 18 годин, а рік складався приблизно з 490 днів. Однак ці оцінки залежать від припущення щодо постійності процесу сповільнення обертання планети.
Сучасні дослідження ставлять під сумнів цю сталість. Є теорії, за якими від 2 до 1 мільярда років тому швидкість обертання Землі майже не змінювалась завдяки впливу Сонця, яке через атмосферу частково компенсувало ефекти Місяця. Якщо ці розрахунки вірні, то у той період рік міг тривати близько 460 днів.
Одним із джерел знань про тривалість року у минулому є скам’янілі корали. Як і річні кільця дерев, корали фіксують сезонні цикли росту. У 1963 році професор Джон Веллс з Корнельського університету дослідив скам’янілі корали віком 380 мільйонів років і виявив, що тоді рік складався з 400 днів. Аналогічні дослідження для Силурійського періоду (444–419 мільйонів років тому) показали, що кількість днів у році коливалася від 400 до 420, що і стало причиною частого згадування числа 420 днів.
Однак не всі погоджуються з цими висновками. У 2000 році доктор Джордж Вільямс з Університету Аделаїди, використовуючи аналогічні методи на ще старіших коралах (620 мільйонів років тому), отримав результат у 400 днів, а для ще давніших епох — навіть від 466 до 514 днів. Це суперечить роботі Веллса і цифрі у 420 днів, яку зафіксували в пізніший період.
Таким чином, науковці мають різні точки зору щодо тривалості року в різні періоди існування планети, проте всі одностайні у тому, що день колись був коротшим, а рік — довшим за сучасний. Водночас точний час, коли рік складався з 420, 400 або 500 днів, досі є предметом наукових дискусій.
Дослідження минулого Землі з використанням природних архівів, таких як корали, дозволяє краще зрозуміти динаміку геологічних процесів і вплив космічних чинників на життя нашої планети.
