У 2024 році під час польових досліджень у Національному парку Казіранга в Індії було зафіксовано одну з найрідкісніших великих кішок світу — золотистого тигра. Фотограф Гаурав Рамнараянан зробив унікальні знімки тварини з полунично-білявим хутром і помітними білими пучками, що належить до надзвичайно рідкісного фенотипу. За актуальними оцінками, у неволі утримується близько 30 золотистих тигрів, однак у дикій природі їх існує не більше чотирьох, і всі знаходяться в парку Казіранга.
Про це розповідає ProIT
Генетичні особливості золотистих тигрів
Золотисті тигри не є окремим видом або підвидом, а становлять морф бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), який з’явився внаслідок рідкісної рецесивної генетичної мутації. Для прояву цього фенотипу тварина повинна отримати дві копії специфічного рецесивного алеля — по одній від кожного з батьків. За словами професорки екології Національного центру біологічних наук Індії Уми Рамакрішнан, такі мутації можна розглядати як «орфографічні помилки в ДНК». У випадку золотистих тигрів це стосується “широкосмугового” гена, що регулює виробництво рудого пігменту феомеланіну, що й зумовлює їх характерне світле забарвлення. Така мутація ще рідкісніша, ніж та, що викликає появу білих тигрів.
“Фіксація золотих тигрів з 2014 року свідчить або про те, що цей рецесивний алель стає більш поширеним через генетичний дрейф в ізольованій популяції, або ж інбридинг збільшує ймовірність його прояву. Обидва сценарії вказують на ключову проблему збереження тигрів — фрагментацію популяцій”.
Загрози для збереження золотистого тигра
Рідкісні фотографії золотистих тигрів у дикій природі, як-от останній знімок судді конкурсу «Фотограф дикої природи» Судхіра Шиварама, привертають увагу до унікальності та вразливості цих тварин. Їх незвичайне забарвлення не лише захоплює, а й є сигналом про генетичні проблеми у популяції. У неволі золотисті тигри трапляються частіше, адже їх рецесивна ознака спеціально відбиралася для розведення, попри ризики інбридингу. Як підкреслюють біологи, подібна практика призводить до зниження генетичного різноманіття, а Асоціація зоопарків та акваріумів (AZA) вже відмовилась від розведення білих тигрів через шкоду для збереження виду.
Поява золотистих тигрів у Казіранзі викликає занепокоєння щодо інбридингу та скорочення генетичної різноманітності в популяції. Схожі тенденції спостерігаються у заповіднику Сіміліпал, де серед тигрів поширюються псевдомеланістичні (чорні) особини. Фрагментація популяцій та деградація середовища існування залишаються головними викликами для збереження бенгальських тигрів, підкреслюючи важливість зупинки браконьєрства і відновлення природних екосистем.
