Відомий режисер Джеймс Кемерон, чия робота над фільмами «Аватар» стала символом інновацій у сфері візуальних ефектів, висловив стурбованість щодо впливу генеративного штучного інтелекту на майбутнє кінематографу.
Про це розповідає ProIT
Різниця між performance capture та генеративним ШІ
У нещодавньому інтерв’ю напередодні прем’єри стрічки «Аватар: Вогонь і Попіл» Кемерон підкреслив відмінності між технологією захоплення акторської гри (performance capture) та можливостями генеративного ШІ. На його думку, хоча ці підходи можуть здаватися схожими, їхня суть абсолютно різна. Технологія performance capture, яку активно використовують у фільмах серії «Аватар», дозволяє відтворити справжню акторську гру, перетворюючи емоції та рухи людини на цифрових персонажів. Це, на думку Кемерона, відзначає співпрацю актора та режисера і підкреслює унікальність людської творчості.
“For years, there was this sense that, ‘Oh they’re doing something strange with computers, and they’re replacing actors,’” Cameron said. “When in fact, once you really drill down and you see what we’re doing, it’s a celebration of the actor-director moment”.
Генеративний ШІ та його потенційна загроза
Джеймс Кемерон акцентує, що генеративний ШІ має зовсім іншу природу. На відміну від performance capture, де ключову роль відіграють живі актори, генеративний ШІ здатен створювати персонажів, акторів та цілі виступи з нуля, лише за допомогою текстових підказок. Режисер назвав таку перспективу «жахливою», оскільки вона передбачає створення цифрового контенту без участі людини, що може призвести до втрати унікальності та глибини акторської гри.
У сюжеті показано, як актори «Аватара» виконують складні підводні сцени у величезному резервуарі з водою, демонструючи справжню фізичну і емоційну залученість, яку неможливо замінити алгоритмами. Кемерон наголошує, що мета його роботи — відзначити унікальний момент взаємодії актора та режисера, а не замінити людину технологіями.
