Після серії провокацій з російськими безпілотниками над Польщею та Румунією Євросоюз та НАТО прискорюють створення унікальної системи протидронової оборони. Проєкт розраховує на український досвід.
Про це розповідає ProIT
Країни НАТО офіційно розпочали роботу над амбітним проєкт “стіни дронів” (Drone Wall) — інтегрованої системи захисту від безпілотників на східному кордоні з Росією протяжністю понад 2,5 тисячі кілометрів. Про це повідомило Bloomberg з посиланням на заяви європейських чиновників.
Що відомо про “стіну дронів”
Концепція набула конкретних обрисів у вересні 2025 року після того, як голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн згадала проєкт у своїй промові про стан Євросоюзу. Європейські лідери назвали “стіну дронів” “наріжним каменем надійної оборони”, який стане частиною ширших зусиль із захисту регіону від російської агресії.
За словами європейського комісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, до проекту обов’язково залучать Україну, яка має унікальний досвід протидії російським безпілотникам.
“Стіна дронів” має охопити всі кордони НАТО з Росією — від Баренцового моря на півночі до Чорного моря на півдні. Це буде комплексна система, що поєднує:
- Мобільні радари та сенсори виявлення.
- Системи електронної війни.
- Дрони-перехоплювачі.
- Зенітні установки зі швидкострільними гарматами.
- Штучний інтелект для автоматичного розпізнавання цілей.
Чому це потрібно саме зараз
У вересні 2025 року російські дрони неодноразово порушували повітряний простір Польщі та Румунії. Польща підтвердила, що збивала російські безпілотники над своєю територією — щонайменше 8 БпЛА перетнули кордон країни під час нічної атаки.
Невеликі квадрокоптери також помічали біля аеропортів Данії. Експерти вважають, що це цілеспрямовані провокації Росії для перевірки реакції НАТО та виявлення слабких місць у європейській обороні.
Які дрони загрожують Європі
Найнебезпечнішим російським безпілотником є Geran-2 — копія іранського Shahed, який тероризує українські міста. Ці літальні апарати з пропелером можуть пролетіти до 1200 миль і нести бойову частину до 50 кілограмів.
Росія також використовує дешеві дрони-приманки Gerbera, розвідувальні Orlan-10 та малі квадрокоптери, які важко виявити звичайними радарами.
Український досвід — ключ до успіху
НАТО планує запозичити перевірені українські методи боротьби з дронами. Українські військові уникають використання дорогих ракет типу Patriot проти дронів, натомість покладаючись на мобільні радари, краудсорсингові мережі акустичних сенсорів та навіть додаток Air Alert.
Україна також розробляє власні дрони-перехоплювачі, які таранять російські безпілотники у повітрі. Британія вже у вересні підписала угоду на виробництво таких українських дронів.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 2 мільярдів євро на розвиток дронових технологій спільно з Україною. Фінансування надійде з фонду SAFE обсягом 150 мільярдів євро.
Скільки це коштуватиме і коли запрацює
Створення непроникного щита від дронів буде складним та дорогим завданням. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у вересні, що проєкт не буде реалізовано протягом найближчих трьох-чотирьох років.
Головна проблема — економіка. Зараз кожна система протидії дронам коштує набагато більше, ніж сам безпілотник. Тому розробники працюють над лазерними системами та дешевими дронами-перехоплювачами.
Мюнхенський стартап Tytan Technologies у жовтні підписав угоду з німецьким оборонним відомством на розробку системи зі штучним інтелектом для захисту критичної інфраструктури. Компанія обіцяє створити автономні дрони-перехоплювачі, які коштуватимуть дешевше за традиційні системи ППО.
Україна та війна
Війна в Україні стала випробувальним полігоном для технологій, які тепер переймає НАТО. Український досвід використання морських дронів, FPV-безпілотників та систем протидії електронній війні вже змінив уявлення про сучасний бій.
Раніше Денис Шмигаль повідомив, що Київ розраховує підписати спільну декларацію щодо “стіни дронів” з партнерами вже восени 2025 року.
Президент Володимир Зеленський також запропонував Польщі та Румунії разом збивати російські дрони над західною Україною, створюючи спільну систему протиповітряної оборони.
Чи спрацює це?
Ізраїльський “Залізний купол” є найвідомішим прикладом протиракетного щита, випробуваного в реальних умовах. Але він захищає територію розміром з американський штат Нью-Джерсі — набагато меншу зону, ніж 2543-кілометровий кордон НАТО з росією.
Військові експерти вважають, що “стіна дронів” має стати не фізичним бар’єром, а інтегрованою системою із датчиків, систем спостереження та різних засобів перехоплення. Критично важливим буде обмін інформацією між країнами в режимі реального часу.
Єврокомісія наголошує, що після нещодавніх інцидентів у Німеччині та Бельгії стає зрозуміло — захист потрібен не лише для країн “передової лінії”, а для всього Європейського Союзу.
