Програма “Прозорі міста” оцінила рівень прозорості бюджетування у 11 найбільших містах України за стандартами ЄС у сфері публічних фінансів. Результати дослідження, проведеного у березні 2026 року, свідчать про значні проблеми: жоден муніципалітет не набрав більше 60 балів зі 100, а середній показник по містах становив лише 44,4%.
Про це розповідає ProIT
Лідери рейтингу та проблемні міста
Дніпро очолив список із 60 балами, далі йдуть Луцьк (57 балів), Київ та Хмельницький (по 52). Найгірші результати показали Чернігів (21 бал), Полтава (24) та Харків (25). Водночас, жодному місту не вдалося досягти комплексної прозорості — лідери демонстрували сильні результати лише в окремих сферах. Наприклад, Дніпро та Київ відзначилися точністю бюджетного планування і активністю у Prozorro.Продажі, але не забезпечили належного доступу до ключових бюджетних документів. Луцьк і Хмельницький якісно наповнили бюджетні розділи сайтів, проте поступилися в ефективності управління фінансами та активами.
“Жодне місто не оприлюднило перелік пропозицій мешканців до проєкту бюджету. 10 з 11 міст не розмістили протоколи громадських слухань у належному місці на сайті — анонси слухань вдалося зафіксувати лише у п’яти містах. Жодне місто не опублікувало звіти про виконання паспортів бюджетних програм на порталі Open Budget”.
Основні проблеми прозорості: доступність інформації та громадський контроль
Головна причина низьких результатів — не відсутність документів, а їхня недоступність для громадян та недостатній рівень діалогу з громадськістю. Полтава, Харків і Чернігів навіть не створили структурованих бюджетних розділів на офіційних сайтах — це позбавило їх можливості отримати позитивні оцінки за більшістю критеріїв прозорості. Особливо показовою є ситуація у Харкові, де інформація розміщена на 73 різних сторінках із переліками посилань, що ускладнює пошук необхідних даних.
Незважаючи на загалом невтішну ситуацію, більшість міст показала високий рівень точності бюджетного планування, який відповідає міжнародному стандарту PEFA категорії “А”. Середнє відхилення фактичних доходів від запланованих становило лише 3,08%, що є позитивним сигналом навіть у складних умовах воєнного стану. Виняток – Харків, який недовиконав план доходів і видатків більш ніж на 14% через ненадходження державної субвенції на будівництво метро.
Дослідження показало, що географічна близькість до фронту не є визначальним фактором ефективності управління бюджетом: Харків і Запоріжжя виконали більше критеріїв щодо закупівель та управління майном, ніж Чернігів, який перебуває у схожих безпекових умовах.
Закупівлі, управління майном та аудит
Усі міста налаштували ієрархію замовників у BI Prozorro і використовували Prozorro.Продажі для аукціонів з оренди комунального майна. Однак земельні аукціони через електронну систему здійснили лише 8 міст, а мала приватизація у Кропивницькому та Чернігові не проводилася. Середній Індекс замовника для 11 міст склав 36,4, причому Київ отримав найвищий показник (40,1), а Львів — найнижчий (32,2). Конкуренція у закупівлях залишається низькою: в середньому на одну процедуру припадає менше двох учасників.
Окремої уваги заслуговує Луцьк: попри відносно високі оцінки за відкритість, державний аудит зафіксував у місті значні фінансові порушення за 2020–2025 роки. Це підкреслює важливий висновок дослідження: прозорість є необхідною, але недостатньою умовою для ефективного контролю над бюджетними процесами. Вона створює основу для громадського контролю, проте не гарантує його автоматично.