Британський інженер-ентузіаст Кріс Доел розробив потужний акумулятор, використавши для цього 500 відпрацьованих вейпів. Цей пристрій забезпечив його майстерню та будинок електроенергією, дозволяючи працювати навіть за повної відсутності зовнішнього живлення.
Про це розповідає ProIT
Використання вейпів для створення енергоефективної станції
Проект розпочався з ідеї перетворити тисячі використаних вейпів на альтернативне джерело енергії. Кожен з цих пристроїв містить акумулятор, який можна перезарядити та повторно застосувати, а іноді навіть цікаву електроніку, що дозволяє запускати додаткові пристрої, наприклад сервери. Доел показав, що його саморобна система здатна живити освітлення, побутову техніку та навіть комп’ютер для монтажу відео. На початку експерименту він орієнтувався на ємність акумулятора приблизно 2500 Вт·год, хоча остаточні характеристики залишив без уточнення.
“Освітлення, чайник, мікрохвильовка, осцилограф — усе працювало. Він навіть змонтував своє відео на комп’ютері під час живлення приміщення від акумулятора”.
Технологічні особливості проекту Кріса Доела
Для створення батареї потрібно було відокремити робочі акумулятори від тисяч вейпів. Доел зосередився на більших моделях із ємністю близько 1500 мА·год (понад 5 Вт·год), що скоротило необхідну кількість батарей до 500 одиниць. Менші акумулятори (приблизно 500 мА·год) вимагали б у чотири рази більше пристроїв. Важливо було відібрати тільки ті елементи, які мали залишкову напругу не нижче 5 В. Для цього Кріс використав повітряну помпу, яка допомагала тестувати працездатність батарей, а також перевіряв їх тестером.
Усі елементи акумулятора було зібрано у модулі, надруковані на 3D-принтері, з використанням гнучких контактів для різних розмірів елементів. Модулі об’єднувалися по чотири, а між ними встановлювалися запобіжники для безпеки. Система керування батареями (BMS) забезпечувала стабільну роботу всієї конструкції, а акумулятори з’єднувалися паралельно та заряджалися до потрібного рівня напруги.
Кінцева конструкція складалася з кількох рівнів на металевих рейках. Доел під’єднав батарею до інвертора, який перетворював 50 В постійного струму на 240 В змінного, що дозволяло живити як окремо майстерню, так і весь будинок. Автоматичні вимикачі допомогли розділити мережі, а у випадку відключення зовнішнього енергопостачання система могла забезпечити роботу всього об’єкта.
Розповідаючи про свій досвід, Доел відзначив, що в Україні також практикують створення саморобних енергетичних станцій для економії на готових рішеннях типу EcoFlow. Його розробка є прикладом того, як навіть відпрацьовані пристрої можуть стати основою для потужної акумуляторної системи. Водночас експерт наголошує: самостійне складання батарей може бути небезпечним через ризик займання чи вибуху літій-іонних акумуляторів.
