Відомий робототехнік та засновник iRobot Родні Брукс висловив серйозне занепокоєння щодо можливого інвестиційного «бульбашки» у сфері гуманоїдної робототехніки. Він зазначає, що попри мільярдні вкладення у компанії, подібні до Figure, сучасні гуманоїди не здатні опанувати дрібну моторику рук, що ставить під сумнів їхню практичну цінність.
Про це розповідає ProIT
“Люди, які, ймовірно, раніше не бачили гуманоїдів або не слідкують уважно за розвитком цієї галузі, вражені нинішніми досягненнями, але ми залишаємося обережними та скептичними щодо реальних сценаріїв використання і доходів, які вони зможуть приносити”, – зазначив Фаді Саад, генеральний партнер венчурного фонду Cybernetix Ventures.
Ключові проблеми розвитку гуманоїдів
Багато венчурних інвесторів та фахівців зі штучного інтелекту поділяють скепсис щодо швидкого впровадження гуманоїдних роботів у повсякденне життя. Зокрема, Фаді Саад підкреслює, що окрім використання гуманоїдів для заміни астронавтів у космосі, на ринку поки що немає великого попиту. Він також акцентує увагу на питаннях безпеки, які виникають, коли роботи працюють поряд із людьми на виробництві або навіть у житлових приміщеннях. Основні ризики пов’язані з можливістю пошкодження майна або травмування людей і домашніх тварин у разі технічних збоїв чи некоректної роботи пристрою. Додатково виникають побоювання щодо приватності та ризиків кіберзлочинності, якщо системи роботів будуть зламані.
Ще одним викликом є невизначеність часових рамок досягнення справжньої автономності гуманоїдів. Для венчурних фондів, які мають обмежені цикли фінансування, це може стати вирішальним чинником.
Труднощі впровадження та перспективи індустрії
Санджа Фідлер, віцепрезидентка з досліджень у сфері штучного інтелекту Nvidia, порівнює сучасний інтерес до гуманоїдів з бумом, який супроводжував розробку безпілотних автомобілів у другій половині 2010-х років. Вона підкреслює, що комерціалізація таких технологій – це складний і тривалий процес, який не завжди відповідає очікуванням ринку.
Головний науковий співробітник Nvidia Білл Даллі також підтримує думку про те, що створення інфраструктури для розвитку гуманоїдних роботів потребує значних ресурсів і часу. Партнер венчурного фонду Eclipse Сет Вінтеррот відзначає, що складність програмування гуманоїдів із понад 60 ступенями свободи значно перевищує аналогічні завдання у сфері автоматики. Крім того, необхідно забезпечити економічну доцільність таких систем, щоби побудувати стабільний і масштабований бізнес.
Досвід компанії Tesla, яка оголосила про розробку робота Optimus у 2021 році, анонсувала його презентацію на 2023 рік, проте фактично представила лише прототип у 2024-му, свідчить про складність комерціалізації гуманоїдів. Більшість функцій прототипу керувалися операторами поза кадром, а серійний випуск заплановано лише на 2026 рік. Стартап Figure, оцінений у $39 мільярдів, також стикається зі скептицизмом щодо реальної кількості впроваджених роботів, попри гучні заяви компанії.
Нові розробки та попит на ринку
Попри всі виклики, експерти вірять у перспективи гуманоїдної робототехніки. Родні Брукс вважає, що в майбутньому такі роботи з’являться, проте не обов’язково у вигляді повних «людиноподібних» моделей – вони можуть мати колеса чи інші нехарактерні для людини особливості. За його оцінками, широке впровадження гуманоїдів відбудеться не раніше ніж через десять років.
Інноваційні стартапи, зокрема Proception та Loomia, активно працюють над технологіями дрібної моторики та тактильних відчуттів, що дозволить підвищити функціональність роботів. На ринку вже з’являються компанії, які збирають попередні замовлення на свої розробки. Наприклад, K-Scale Labs отримала понад 100 заявок на свого гуманоїда лише за перші п’ять днів після анонсу. Стартап Hugging Face також фіксує значний попит: на настільну модель Reachy Mini за п’ять днів було оформлено замовлень на суму понад $1 мільйон.
