Китай активно розвиває сферу гуманоїдної робототехніки та готується в 2026 році вийти на рекордний рівень виробництва — до 100 000 роботів з елементами штучного інтелекту. За словами Сіня Сінґуаня, керівника Китайського інституту досліджень ринку капіталу, країна змогла суттєво скоротити цикл розробки таких роботів завдяки стратегії відкритого коду, що дозволило перенести їх з лабораторій у реальний сектор економіки.
Про це розповідає ProIT
Домінування Китаю на глобальному ринку гуманоїдної робототехніки
На Китайській конференції з гуманоїдної робототехніки в Сеулі провідні компанії Китаю — Unitree, AgiBot, Fourier і Leju — вперше представили свої підходи до комерціалізації гуманоїдних роботів. Експерти відзначають, що Китай завдяки налагодженим виробничим потужностям та стратегії масового виробництва вже займає лідируючі позиції у світовій галузі. Масове виробництво не лише пришвидшує технологічний прогрес, а й дозволяє отримувати великі обсяги валідаційних даних для подальшого вдосконалення роботів.
За даними компанії Omdia, минулого року з 13 318 гуманоїдних роботів, поставлених у світі, майже 87% виготовлено китайськими компаніями. AgiBot реалізувала 5 168 роботів (39% ринку), Unitree — 4 200 (32%), Leju та Fourier теж увійшли до світового топу. Для порівняння, Tesla і Figure AI поставили лише близько 150 одиниць кожна.
У 2026 році Китай може збільшити виробництво до 28 000 одиниць за підрахунками Morgan Stanley, а Інститут робототехніки GGII прогнозує до 65 000 роботів. Усередині ринку обговорюють навіть можливість досягнення позначки у 100 000 одиниць вже цього року.
Інфраструктура, інвестиції та відкритий код — рушії індустрії
На швидке зростання галузі впливають широка внутрішня екосистема постачання та значні інвестиції. У Китаї функціонує близько 160 виробників гуманоїдних роботів і понад 600 постачальників ключових компонентів, а загальна кількість залучених компаній наближається до 10 000. Багато з них — стартапи, здатні випускати тисячі роботів щорічно.
Розвинена інфраструктура дозволяє скорочувати виробничі цикли та зменшувати собівартість роботів. Якщо Tesla планує встановити ціну на рівні 20 000 доларів, китайські виробники прагнуть знизити цей показник до 1 000 доларів. Станом на листопад минулого року інвестиції у китайську робототехніку сягнули 30 млрд юанів.
«Поки у Сполучених Штатах більше говорять про роботів, Китай робить ставку на практику — запускає їх у рух і вибудовує власну екосистему. Завдяки стратегії відкритого коду країна скоротила цикл розробки гуманоїдного робота зі штучним інтелектом із десяти років до одного та вже цього року може перейти до масового виробництва на рівні 100 000 одиниць».
Відкритий код і накопичення даних стали важливими драйверами. Beijing Academy of Artificial Intelligence та інші провідні установи відкривають технології для галузі, сприяючи стандартизації та масштабуванню. Окремо в країні створено сім національних «фабрик даних», де щодня близько 100 роботів збирають і вдосконалюють масиви реальних рухових даних. Державна програма передбачає впровадження роботів у тисячі галузей до 2028 року.
Вихід на споживчий ринок і фокус на безпеці
Китайські виробники готуються до масштабного виходу на споживчий ринок. Чжоу Бінь, співзасновник та віцепрезидент Fourier, наголосив, що справжній прорив станеться, коли роботи інтегруються у домашнє середовище. Схожа думка у Яня Вейсіня з AgiBot, який зазначив, що Китай уже досяг конкурентоспроможності в апаратній частині та зараз фокусується на впровадженні ШІ для адаптації до повсякденних потреб.
Fourier тестує роботів для догляду за людьми похилого віку в медичному центрі Шанхаю та працює над створенням «роботів із теплом», які можуть емоційно взаємодіяти з людьми завдяки м’яким матеріалам і сенсорам. Особлива увага приділяється безпеці й надійності систем управління, оскільки фізична присутність роботів у житті людей вимагає високого рівня довіри та контролю.