Макс Ходак, який свого часу був співзасновником Neuralink разом з Ілоном Маском, сьогодні очолює Science Corp. — компанію, яка працює над інноваційними нейроінтерфейсами та технологіями відновлення зору. Після багаторічної роботи у сфері розробки мозково-комп’ютерних інтерфейсів, Ходак застосовує отриманий досвід для створення пристроїв, що здатні суттєво впливати на якість людського життя.
Про це розповідає ProIT
Science Corp. і революція у відновленні зору
Одним із найвагоміших проектів Science Corp. стала розробка процедури Prima — унікального імпланта, менше за рисове зерно, який вбудовується в сітківку ока. Використовуючи спеціальні окуляри з камерами та портативну батарею, технологія допомагає пацієнтам із макулярною дегенерацією знову читати та розрізняти форми. У клінічних випробуваннях за участю 38 пацієнтів 80% змогли знову читати, по дві літери за раз.
“Наскільки мені відомо, це перший випадок, коли відновлення здатності до вільного читання було достеменно продемонстровано у сліпих пацієнтів”, — стверджує Ходак.
Science Corp. придбала технологію Prima у французької компанії Pixium Vision, вдосконалила її та провела завершальні клінічні випробування. Зараз компанія готується до запуску продукту на європейському ринку після отримання відповідного затвердження, а також веде діалог із регуляторами США щодо його схвалення. Очікується, що комерційний старт відбудеться вже наступного літа, а вартість однієї процедури на початковому етапі становитиме близько $200 000.
Генотерапія та вирощування нейронів як наступний крок
Science Corp. не обмежується лише відновленням зору. Команда активно працює над оптогенетичною генотерапією, яка дозволяє клітинам реагувати на світло без електродів. Це відкриває шлях до ще ефективнішої стимуляції нейронів. Ходак пояснює, що око ідеально підходить для таких експериментів, оскільки імунна система мало впливає на нього, а це мінімізує ризик відторгнення модифікованих клітин.
Інша амбітна мета — вирощування нових нейронів у мозку з використанням спеціальних пристроїв. Science Corp. вже тестувала прототип такого пристрою на мишах: крихітна решітка з вирощеними зі стовбурових клітин нейронами встановлюється на поверхню мозку, після чого ці нейрони починають формувати біологічні зв’язки з існуючими. В експериментах п’ять із дев’яти мишей змогли виконувати завдання завдяки активації пристрою.
Завдяки цій технології компанія сподівається подолати основне обмеження традиційних нейроінтерфейсів — неможливість масштабування до мільйонів або мільярдів каналів без пошкодження тканини мозку.
Майбутнє: від подовження життя до свідомих машин
Макс Ходак переконаний, що мозково-комп’ютерні інтерфейси можуть стати ключем не лише до лікування хвороб, а й до вирішення питання свідомості та подовження життя. Він вважає, що у майбутньому стане можливим об’єднання кількох свідомостей або навіть перенесення людської свідомості на інші носії, вирішивши фундаментальні проблеми старіння та хвороб.
Він прогнозує, що біогібридні нейроінтерфейси стануть доступними для пацієнтів вже до 2035 року, а до кінця 2040-х ці технології можуть стати звичними у всьому світі. Початково такі складні операції будуть доступні лише тяжкохворим, але в міру вдосконалення технологій та зростання безпеки, кількість пацієнтів розширюватиметься.
Однак Ходак визнає, що масове впровадження BCI-технологій може спричинити серйозні економічні та соціальні виклики. Зі зростанням можливостей лікування та подовження життя з’явиться ризик посилення нерівності, оскільки лише заможні люди зможуть дозволити собі такі процедури. Це може суттєво вплинути на структуру системи охорони здоров’я та підняти питання справедливості доступу до новітніх технологій.
Незважаючи на всі ці виклики, Science Corp. впевнено рухається вперед, створюючи продукти, які вже змінюють життя пацієнтів і водночас закладають підґрунтя для майбутніх проривів у розумінні людського мозку та свідомості.
