Аналітики Mach33 Financial Group, що спеціалізується на космічних технологіях та інфраструктурі, прогнозують, що вже до 2030 року орбітальні дата-центри можуть стати економічно вигіднішими за традиційні наземні. Основним каталізатором змін стане зменшення вартості запусків багаторазових ракет Starship, що дозволить суттєво знизити витрати на розгортання обчислювальних потужностей у космосі.
Про це розповідає ProIT
Переваги орбітальних дата-центрів на високій еліптичній орбіті
У дослідженні Mach33 Financial Group зазначається, що сьогодні середня вартість інфраструктури для живлення та охолодження наземних дата-центрів становить близько $12 за один ват потужності. Для великих дата-центрів із навантаженням 50–100 МВт це означає капітальні витрати в межах $500 млн – $1 млрд лише на енергозабезпечення та тепловідведення.
Орбітальні системи, створені на основі супутників класу Starlink та розміщені на високій еліптичній орбіті (HEO), вже зараз пропонують собівартість у межах $18–26 за ват при поточній вартості запуску близько $2 тис. за кілограм. Перехід до HEO має низку переваг: сонячне випромінювання доступне до 95% часу (проти 65% на низькій орбіті), а витрати на охолодження знижуються завдяки особливостям космічного середовища. Це дозволяє підвищити питому потужність супутників до 150–160 ват на кілограм, що значно ефективніше за попередні покоління, які забезпечували лише 30–50 ват на кілограм.
Вартість запуску та перспективи розвитку
Експерти Mach33 Financial Group підкреслюють, що при зниженні вартості доставки вантажів на HEO до $500–600 за кілограм витрати на орбітальну інфраструктуру зрівняються з наземними. Якщо ж компанія SpaceX зможе досягти рівня $100 за кілограм, орбітальні дата-центри стануть дешевшими на 25–50% у порівнянні з наземними аналогами. У такому випадку вартість потужності впаде до $6–9 за ват, що є значно нижчим за сучасні наземні показники. Для супутників Starlink-HEO собівартість апаратної частини оцінюється на рівні $5 за ват, а додаткові витрати на запуск при ціні $100 за кілограм становитимуть лише $0,6 за ват.
За словами дослідників, оптимізовані для обчислень супутники на базі Starlink, що працюють на HEO, стають найбільш економічно ефективним рішенням уже при вартості запуску у $500–1 000 за кілограм. При цьому тонкоплівкові фотоелементні супутники демонструють найвище співвідношення потужності до маси (до 250 ват на кілограм), але їх виробництво дорожче — близько $9 за ват, що робить їх менш конкурентоспроможними при здешевленні запусків.
“Поєднання необмеженого доступу до сонячної енергії та відсутності обмежень площі для розміщення обладнання робить орбіту потенційним довгостроковим центром розміщення екстремально потужних систем ШІ та хмарних обчислень”.
У дослідженні також наголошується, що запуск Starship із дозаправкою на орбіті дозволить суттєво знизити вартість доставки вантажів на HEO. Вартість запуску на цю орбіту може стати лише на 50% вищою, ніж на низьку орбіту, і після введення в експлуатацію повністю багаторазової ракети здешевлення до $200–300 за кілограм може відбутися вже протягом декількох років.
У Mach33 прогнозують, що найближчими роками орбітальні дата-центри на базі Starlink-класу систем у HEO стануть ключовим напрямом інвестицій, особливо для потреб штучного інтелекту та хмарних обчислень.
