Співзасновник Databricks отримав престижну премію ACM та заявив, що AGI вже існує

|
Співзасновник Databricks отримав престижну премію ACM та заявив, що AGI вже існує

Співзасновник і технічний директор Databricks Матеї Захарія став лауреатом премії ACM Prize in Computing 2026 року. Він ледь не пропустив електронний лист із цією новиною, що стало для нього справжньою несподіванкою.

Про це розповідає ProIT

Внесок Захарії у розвиток великих даних та ШІ

Ще у 2009 році Матеї Захарія, працюючи над дисертацією в Каліфорнійському університеті Берклі під керівництвом професора Іона Стоїки, створив технологію, яка значно прискорила роботу з великими обсягами даних. Розробка, відома як Spark, була представлена як проєкт із відкритим кодом і стала справжньою революцією для галузі великих даних, зігравши ту ж роль, яку зараз відіграє штучний інтелект. Захарія став відомою постаттю у світі технологій вже у 28 років.

З того часу він очолює інженерний напрямок Databricks, перетворивши компанію на одного зі світових лідерів у сфері хмарного зберігання та фундаменту для рішень у сфері штучного інтелекту. Databricks залучила понад 20 мільярдів доларів інвестицій, досягла оцінки у 134 мільярди доларів і забезпечила дохід у 5,4 мільярда доларів, втілюючи мрію Кремнієвої долини.

Визнання та бачення майбутнього штучного інтелекту

У квітні Асоціація обчислювальної техніки (ACM) вручила Захарії премію за його значний внесок у розвиток комп’ютерних наук. Грошову винагороду у розмірі 250 тисяч доларів він планує пожертвувати благодійній організації, яку ще не визначив.

Окрім роботи CTO, Матеї Захарія є доцентом у Каліфорнійському університеті Берклі та бачить майбутнє, пов’язане із подальшим розвитком штучного інтелекту. Він наголошує, що

“AGI is here already. It’s just not in a form that we appreciate. I think the bigger point of it is: we should stop trying to apply human standards to these AI models”.

За його словами, важливо не оцінювати можливості штучного інтелекту за людськими критеріями. Наприклад, хоча людина повинна засвоїти величезний обсяг знань для складання іспиту на адвоката, ШІ здатен миттєво опанувати великі масиви даних. Водночас це не означає, що система володіє загальними знаннями чи розумінням, притаманними людині.

Захарія попереджає, що сприйняття ШІ як людини може мати серйозні негативні наслідки. Він наводить приклад популярного агенту OpenClaw: ця система автоматично виконує різноманітні завдання, однак її створено для імітації людського помічника, якому можна довірити навіть паролі. Це створює ризик зламу або несанкціонованих фінансових операцій, якщо браузер залишається відкритим.

Як викладач і розробник, Матеї Захарія найбільше зацікавлений у застосуванні штучного інтелекту для автоматизації наукових досліджень – від біологічних експериментів до структуризації даних. На його думку, у майбутньому точні, позбавлені «галюцинацій» дослідження на основі ШІ стануть доступними для кожного. Це дозволить ефективно аналізувати інформацію не лише у текстах чи зображеннях, а й у ширшому спектрі даних – від радіохвиль до мікрохвиль, а також моделювати молекулярні зміни та передбачати їхню ефективність.

Захарія підкреслює, що найбільший потенціал бачить у використанні ШІ для пошуку та досліджень у науці та інженерії, що зробить доступ до знань простішим для всіх.