Новий звіт зі сталого розвитку Microsoft демонструє, як активне розширення дата-центрів компанії створює значні труднощі для досягнення екологічних цілей. Незважаючи на прагнення Microsoft стати компанією з мінімальним вуглецевим слідом, з 2020 року її викиди вуглецю зросли на 23,4%. Основною причиною такого зростання є масштабне будівництво дата-центрів для підтримки хмарних сервісів та розвитку штучного інтелекту.
Про це розповідає ProIT
Виклики будівництва дата-центрів
Хоча забезпечення достатньої кількості чистої електроенергії для роботи дата-центрів є відносно простою задачею, складнощі виникають через використання матеріалів та компонентів із високим вуглецевим слідом. Серед них — сталь, бетон і комп’ютерні чипи. Найбільшу частку викидів становлять так звані Scope 3 — непрямі викиди, що виникають під час виробництва сировини, транспортування, а також закупівлі товарів і послуг для компанії. За даними звіту за 2025 рік, Scope 3 становить понад 97% вуглецевого сліду Microsoft за 2024 фінансовий рік.
“We reflect the challenges the world must overcome to develop and use greener concrete, steel, fuels, and chips,” a Microsoft spokesperson told TechCrunch via email. “These are the biggest drivers of our Scope 3 challenges”.
Викиди в цій категорії переважно формуються за рахунок капітальних та закупних товарів і послуг, які разом складають близько трьох чвертей від загальних викидів Microsoft. Особливо вагомий внесок має будівництво дата-центрів: сталь надходить із ланцюгів постачання, що покладаються на доменні печі, які працюють на викопному паливі, а бетон утворюється внаслідок хімічної реакції, що супроводжується виділенням вуглекислого газу. Окремі стартапи вже працюють над декарбонізацією виробництва сталі та цементу, і Microsoft інвестує у цей напрям, але відчутних змін очікують лише через декілька років.
Викиди від виробництва чипів і енергетичні виклики
Значна частка викидів прихована також у комп’ютерних чипах, що використовуються в дата-центрах. Процеси виробництва напівпровідників залежать від хімікатів з високим потенціалом глобального потепління. Зокрема, гексафтороетан, який застосовується для травлення схем на чипах, є надпотужним парниковим газом: 1 тонна цієї речовини дорівнює 9 200 тоннам вуглекислого газу за впливом на клімат.
Навіть із доступною чистою енергією виникають труднощі, адже дата-центри не завжди розташовані біля джерел відновлюваної електроенергії. Це змушує Microsoft купувати електроенергію з інших регіонів. Представник компанії зауважив, що споживання електроенергії зростає швидше, ніж темпи декарбонізації електромереж у місцях, де працюють дата-центри.
Попри це, у 2024 році Microsoft вдалося незначно знизити загальний обсяг викидів порівняно з 2023 роком, що свідчить про поступове впровадження екологічніших технологій у будівництві дата-центрів. Проте компанії ще належить скоротити свої викиди більш ніж удвічі та суттєво наростити зусилля щодо видалення вуглецю, аби досягти мети на 2030 рік — видаляти більше вуглецю, ніж утворюється внаслідок діяльності Microsoft.
Останнім часом компанія стала одним із провідних інвесторів у сонячну енергетику: портфель Microsoft із нульвуглецевої електроенергії становить уже 34 гігавати потужності. Також нещодавно укладені масштабні угоди передбачають видалення мільйонів тонн вуглецю з атмосфери. Водночас досягнення цілей сталого розвитку ускладнюється через стрімкий розвиток хмарних сервісів та штучного інтелекту, які залишають значний вуглецевий слід.
