Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №10225-д, який має на меті легалізувати криптовалюту та віртуальні активи в Україні. Прийняття цього документа дозволить врегулювати ринок цифрових активів, забезпечити прозорість і сприяти розвитку цифрової економіки, зазначає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Про це розповідає ProIT
“Як і очікувалося, Верховна Рада зробила перший крок до легалізації криптовалюти в Україні — депутати проголосували за відповідний законопроєкт № 10225-д у першому читанні. Цей документ потрібен, щоб навести лад у сфері віртуальних активів і дати можливість цифровій економіці розвиватися прозоро та легально.”
Ключові положення нового закону та оподаткування криптовалюти
Згідно із законопроєктом, українське законодавство щодо криптовалюти та віртуальних активів зазнає суттєвих змін. Пропонується оновити Закон «Про віртуальні активи», а також внести корективи до Податкового кодексу, процесуальних кодексів та низки інших законів. Закон має набрати чинності з 1 січня 2026 року, а Кабінет Міністрів повинен визначити регулятора ринку протягом місяця після прийняття – нині на цю роль претендують Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку, Національний банк та Міністерство цифрової трансформації.
У законопроєкті всі криптоактиви поділяються на три категорії: прив’язані до реальних активів (наприклад, акцій), закріплені за певною валютою (як USDT) та інші криптовалюти.
З 1 січня 2026 року вводяться нові правила оподаткування для фізичних осіб:
- Окремий режим для операцій з віртуальними активами, відокремлений від інших доходів та інвестицій.
- Податок розраховуватиметься з чистого прибутку за рік — із доходу відніматимуться витрати на купівлю активів.
- Ставка податку – 23% (18% податок на доходи фізичних осіб та 5% військовий збір).
- Перелік витрат, які можна враховувати, обмежений задля уникнення зловживань, але Мінфін зможе розширювати його за погодженням із регулятором.
- Збитки попередніх років можна переносити до повного покриття прибутками, крім випадків анулювання активу.
- Податкового агента не передбачено – декларування та сплата податків здійснюватимуться самостійно.
Для власників криптовалюти, придбаної до прийняття закону, передбачена знижена ставка – 5% при продажу в 2026 році. Окремі операції, такі як обмін однієї криптовалюти на іншу чи продаж на суму, менш ніж мінімальна зарплата, будуть звільнені від податку. Також не оподатковуватимуться новостворені чи отримані безкоштовно віртуальні активи, зокрема при майнінгу або в обмін на персональні дані.
Вимоги до бізнесу та потенційні ризики
Законопроєкт впливає і на бізнес-середовище. Постачальники послуг із криптовалютою повинні пройти авторизацію або реєстрацію у відповідного регулятора протягом 60 днів з початку діяльності та щорічно звітувати. За порушення передбачені штрафи, які з часом посилюватимуться. Крім того, компаніям та сервісам заборонено працювати на спрощеній системі оподаткування.
Запроваджуються нові податкові зобов’язання для операцій із віртуальними активами, а також механізми регулювання реклами та запобігання шахрайству.
Однак законопроєкт містить низку спірних аспектів, які викликають занепокоєння експертів. Зокрема, відзначаються нечіткі визначення понять, надмірні повноваження регулятора (право на перевірки, вилучення документів та “контрольні закупки”), а також ризики щодо конфіденційності та швидкості розгляду судових справ. Фахівці попереджують про потенційну загрозу порушення прав та ризик формального розгляду справ.
Загалом ухвалений у першому читанні законопроєкт створює правову основу для функціонування ринку криптовалюти в Україні, визначає податкові ставки та правила для бізнесу. Водночас до другого читання очікується внесення численних правок для доопрацювання дискусійних положень.