Генеральний директор Microsoft Сатья Наделла розповів, що у 2019 році співзасновник компанії Білл Гейтс був проти ідеї інвестувати мільярд доларів у тоді ще маловідому компанію OpenAI. Гейтс висловлював сумніви щодо доцільності таких масштабних витрат, вважаючи це надто ризикованим кроком для корпорації.
Про це розповідає ProIT
Партнерство, яке змінило ринок штучного інтелекту
Сьогодні співпраця між Microsoft та OpenAI вважається однією з найуспішніших інвестиційних стратегій у сфері високих технологій. Проте ще кілька років тому багато експертів і топменеджерів сумнівалися у перспективності такого альянсу. У 2019 році OpenAI була відносно новим гравцем на ринку штучного інтелекту, а вкладення у компанію розцінювалися як досить ризиковані.
Попри тривалу критику, партнерство двох гігантів продовжує привертати увагу. Після релізу GPT-5 генеральний директор Tesla Ілон Маск заявив, що OpenAI згодом може бути повністю поглинута Microsoft. CEO OpenAI Сем Альтман відреагував на ці слова у типовій іронічній манері:
“Знаєте, я не так багато про нього думаю. Я думав, він просто весь день твітить про те, який OpenAI відстій, яка у нас погана модель, і, чи знаєте, не будемо гарною компанією і таке інше”, — відповів на це гендиректор OpenAI Сем Альтман.
Керівник Salesforce Марк Беніофф також передбачав невдачу співпраці між Microsoft та OpenAI, особливо після запуску мегапроекту Stargate з інвестиціями у $500 млрд. На його думку, Microsoft невдовзі зосередиться на власних ШІ-розробках, відмовившись від інтеграції рішень OpenAI.
Фінансова стратегія та нова структура OpenAI
Сатья Наделла зазначив, що Гейтс відкрито сумнівався у доцільності вкладення мільярда доларів, назвавши це ймовірною втратою коштів. Однак, за словами Наделли, переконати раду директорів Microsoft у важливості інвестицій у сферу штучного інтелекту було не так вже й складно:
“Навіть у Microsoft потрібно було отримати схвалення ради директорів, щоб просто вкласти мільярд доларів. Але повинен сказати, переконати всіх, що це важлива сфера і що це буде ризиковано, було не так вже й складно. Здається, Білл навіть сказав: “Так, ти спустиш цей мільярд доларів”. Озираючись назад, хто б міг подумати? Я не вклав мільярд доларів, думаючи: “О так, це буде у сто разів прибутковішим”. Ми мали певну схильність до ризику, і ми вирішили спробувати”, — розповідає CEO Microsoft.
У попередніх звітах вказувалося, що Білл Гейтс і надалі бере активну участь у діяльності Microsoft, попри те, що офіційно відійшов від операційного управління та зосередився на благодійності. Його експертну думку у компанії вважають надзвичайно цінною, а Наделла ухвалює ключові рішення щодо розвитку ШІ саме під впливом Гейтса.
Нещодавно було оголошено про реструктуризацію OpenAI: прибутковий підрозділ компанії стане новою публічною корпорацією — OpenAI Group PBC. Контролюватиме її оновлений неприбутковий фонд OpenAI Foundation. Частка Microsoft в новій структурі становитиме 27%, що еквівалентно $135 млрд — майже у десять разів більше, ніж початкові інвестиції у $13,8 млрд. Крім частки у прибутках, компанія також отримає доступ до інтелектуальної власності OpenAI.
За даними Reuters, у першому фінансовому кварталі 2025 року витрати Microsoft зросли на 74% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Значна частина фінансування пішла на короткострокові активи, зокрема на придбання високопродуктивних чипів Nvidia для розширення хмарних обчислювальних потужностей Azure.
У період з липня по вересень 2025 року популярність Azure зросла на 40% завдяки підвищеному попиту на сервіси штучного інтелекту. Прогнозується, що у поточному кварталі дохідність Azure зросте ще на 37%. Фінансова директорка Microsoft Емі Гуд зауважила, що обмеження потужностей у сфері ШІ зберігатиметься щонайменше до кінця року. Очікується, що річний дохід компанії досягне $79,5–80 млрд.
Водночас акції Microsoft нещодавно знизилися на 3,6% через тиск на технокомпанії, які повинні довести ефективність своїх інвестицій у ШІ-інструменти. За підсумками угоди з OpenAI, загальний річний дохід Microsoft виріс на 18% і склав $77,7 млрд. Втім, інвестори продовжують висловлювати побоювання щодо ризикованості подібних вкладень, можливості появи нової «бульбашки» та недостатньої продуктивності сучасних ШІ-систем.
