Україна бере активну участь у створенні оновлених рекомендацій Ради Європи, які визначають нові стандарти діяльності великих цифрових платформ, серед яких Meta, Google, TikTok та інші міжнародні сервіси. Ці рекомендації мають забезпечити прозорість, відповідальність та контроль користувачів у цифровому середовищі.
Про це розповідає ProIT
Прозорі алгоритми та посилення контролю користувачів
Одна з ключових змін – вимога до цифрових платформ пояснювати принципи роботи своїх алгоритмів. Відтепер компанії зобов’язані:
- детально розкривати, за яким принципом формується стрічка новин та рекомендацій;
- пояснювати причини збільшення чи зменшення охоплення окремих типів контенту;
- забезпечувати користувачам інструменти для індивідуального налаштування стрічки;
- надавати можливість оскарження рішень щодо модерації контенту.
Системна боротьба з дезінформацією та захист дітей
Український підхід до рекомендацій базується на ідеї, що протидія фейкам і дезінформації має бути комплексною, а не обмежуватися лише блокуванням окремих матеріалів. Особливу увагу приділено:
- зменшенню впливу маніпулятивного контенту замість лише його видалення;
- розвитку цифрової грамотності серед населення;
- збільшенню прозорості алгоритмічних рішень;
- формуванню якісних інформаційних екосистем.
«Україна просувала в документі ідею, що протидія дезінформації має бути системною, а не реактивною».
Окремий блок рекомендацій спрямований на підвищення безпеки дітей у соціальних мережах. Передбачається впровадження високих стандартів приватності для неповнолітніх, обмеження таргетованої реклами для дітей, ефективних систем вікової верифікації та інструментів боротьби з кібербулінгом і онлайн-насильством. Крім того, підвищується захист журналістів, жінок та інших вразливих груп користувачів.
Завдяки новим правилам користувачі отримують більше можливостей для контролю власного цифрового середовища. Відтепер вони можуть самостійно вимикати частину алгоритмічних рекомендацій, мають повну прозорість щодо таргетованої реклами та чіткі пояснення причин блокувань і дій модераторів. Це сприяє формуванню відкритого й безпечного цифрового простору, де платформи стають більш підзвітними, а користувачі – поінформованими про роботу алгоритмів та цифрових сервісів.
Європейський союз, у рамках нової хвилі регулювання цифрового простору, готує правові механізми для посилення контролю за соціальними мережами, особливо у питаннях захисту дітей та підлітків через зміну основних принципів роботи платформ.