Вплив алгоритмів на соціальні мережі: чому кількість підписників більше не вирішує успіх

|
Вплив алгоритмів на соціальні мережі: чому кількість підписників більше не вирішує успіх

Зі зростанням ролі алгоритмічних стрічок у соціальних мережах творці контенту стикаються з новою реальністю: публікація не гарантує, що підписники побачать їхній допис. Алгоритми дедалі більше впливають на розповсюдження контенту, і це змінює підходи до роботи у сфері креаторської економіки.

Про це розповідає ProIT

Алгоритми витісняють класичну модель підписки

Керівниця LTK Ембер Венц Бокс зазначає, що 2025 рік став переломним моментом, коли алгоритми остаточно взяли гору, і кількість підписників перестала мати вирішальне значення для творців. З розвитком автоматизованих стрічок навіть особисті підписки не гарантують охоплення аудиторії. Це змусило багатьох креаторів, стримерів та інфлюенсерів шукати нові способи утримання уваги й довіри аудиторії.

“Я думаю, що 2025 рік став роком, коли алгоритм повністю взяв верх, тому підписки перестали мати будь-яке значення”.

Дослідження LTK, проведене разом з Northwestern University, продемонструвало несподіване зростання довіри до творців: рівень довіри зріс на 21% за рік. Цей результат виявився несподіванкою навіть для самої Бокс, яка передбачала зниження довіри через прозорість ринку. Проте розвиток штучного інтелекту, навпаки, мотивував споживачів шукати автентичний, людський досвід, звертаючи увагу на реальних людей, яким можна довіряти.

Згідно з дослідженням, 97% директорів з маркетингу планують збільшити бюджети на інфлюенсер-маркетинг у наступному році. Водночас це не означає, що будувати лояльну спільноту стає простіше: творці шукають альтернативи, як-от платні фан-спільноти чи платформи з меншою алгоритмічною залежністю, наприклад LTK.

Кліпінг і нішеві спільноти: нові тренди креаторської економіки

В умовах алгоритмічного контролю популярності контенту творці шукають нові підходи для масштабування своєї аудиторії. Один із таких методів – масове створення відеокліпів, або кліпінг, коли армії підлітків на Discord монетизують короткі фрагменти контенту, масово публікуючи їх на різних платформах. Така тактика дозволяє навіть творцям без великої бази підписників отримувати сотні тисяч переглядів, якщо кліп потрапить у стрічку завдяки алгоритму.

Попит на кліпінг зростає, але масштабування цього процесу ускладнене через обмежену кількість людей, готових цим займатись. Як зазначає президент QYOU Media Гленн Гінсберг, це стало своєрідними перегонами творців, які змагаються за максимальне охоплення однієї й тієї ж інтелектуальної власності.

Водночас експерти прогнозують, що лише творці з вузькою нішею зможуть утримати справжню лояльність аудиторії. За словами Ріда Дучшера, керівника Night, творцям з унікальними тематиками простіше сформувати активне ком’юніті, тоді як масові блогери стають винятком через надмір алгоритмічного шуму.

Згідно зі словами Ембер Венц Бокс, понад 94% людей вважають, що соціальні мережі втратили свою соціальність, і більше половини користувачів надають перевагу невеликим спільнотам, де можна спілкуватися з реальними людьми. Популярності набирають платформи для нішевих інтересів – Strava, LinkedIn, Substack. Навіть у традиційних сферах, як садівництво, творці здатні впливати на індустрію: наприклад, Epic Gardening, що починалася як YouTube-канал, нині володіє третьою за розміром насіннєвою компанією у США.

Експерти підкреслюють, що креаторська економіка вже давно перестала бути лише розвагою – вона охоплює всі сфери життя і має значний вплив на суспільство та бізнес. На думку керівника Dhar Mann Studios Шона Аткінса, творці контенту впливають буквально на всі аспекти життя, і ринок креаторів продовжить розвиватись, незважаючи на зміну алгоритмів.