Томас Лі Янг, засновник і керівник стартапу Interface із Сан-Франциско, має незвичний для Кремнієвої долини життєвий шлях, який став його перевагою у сфері промислових технологій. Молодий підприємець, який виріс у Тринідаді й Тобаго в родині інженерів, поєднує у собі карибське коріння та китайське прізвище, що не раз допомагало йому встановлювати контакт із бізнес-партнерами у нафтогазовій галузі.
Про це розповідає ProIT
Від Тринідаду до Сан-Франциско: шлях до мрії
З раннього віку Янг мріяв про навчання у Каліфорнійському технологічному інституті (Caltech), надихаючись програмами про Кремнієву долину, і доклав усіх зусиль, щоб туди вступити. Його творчий підхід до вступу, зокрема написання есе про модифікацію сімейного робота-пилососа для 3D-картографії будинку, увінчався успіхом – у 2020 році він був зарахований до Caltech. Однак пандемія COVID-19 ускладнила ситуацію з візою, а також призвела до різкого падіння його навчального фонду, що змусило обрати трирічну програму з машинобудування в Університеті Брістоля у Великій Британії. Попри це, Янг не відмовився від своєї мрії потрапити у Кремнієву долину.
Під час навчання у Брістолі Янг працював у Jaguar Land Rover у сфері human factors engineering — розробці UX та рішень для безпеки промислових систем. Саме там він помітив серйозну проблему: більшість інструментів для управління документацією з безпеки в промисловості або зовсім відсутні, або настільки складні й застарілі, що персонал уникає їх застосування. Інструкції та чеклісти, якими користуються робітники, часто містять помилки й швидко втрачають актуальність.
«В інструкції, яка перебувала у використанні 10 років, було вказано неправильний діапазон тиску для клапана. Вони просто щасливі, що нічого не сталося», — зазначає Меда Агарвал, партнер Defy.vc, яка очолила посівний раунд інвестицій у Interface на суму 3,5 млн доларів.
AI для безпеки виробництва: як Interface змінює промисловість
Янг запропонував Jaguar Land Rover розробити рішення для цієї проблеми, але не отримав підтримки. Тоді він подав заявку до європейського інкубатора талантів Entrepreneur First (EF), де познайомився з майбутнім технічним директором і співзасновником Аріаном Мехтою. Обидва засновники мали схожі історії — через пандемію не змогли поїхати навчатися до США, але реалізували себе у Європі, здобувши досвід у штучному інтелекті та машинному навчанні.
Interface розробляє програмне забезпечення, що за допомогою AI аналізує операційні процедури, порівнюючи їх із регуляторними вимогами, технічними кресленнями та внутрішніми політиками. Так система виявляє помилки, які можуть призвести до аварій чи людських жертв. За два з половиною місяці на трьох об’єктах великої енергетичної компанії в Канаді Interface ідентифікував 10 800 помилок та можливих удосконалень у стандартних процедурах, що у разі ручної перевірки обійшлося б у понад 35 млн доларів і тривало б до трьох років.
Сьогодні Interface використовує гібридну модель ліцензування й вже уклав річний контракт із канадською енергетичною компанією на суму понад 2,5 млн доларів. Клієнтська база поповнюється нафтовими та сервісними компаніями з Х’юстона, Гаяни та Бразилії. За даними IBISWorld, лише у США працює близько 27 тисяч компаній у сфері нафтогазового сервісу — і це лише перший напрям, який планує опанувати Interface.
Нині у стартапі працює вісім осіб, більшість із яких — інженери. Один із головних викликів для Interface — встигати наймати фахівців під стрімко зростаючий попит, залучаючи таланти з обох боків Атлантики.
Янг визнає, що його вік та нетиповий для індустрії бекграунд часто викликають скепсис у керівників великих компаній, але саме його унікальний досвід та розуміння реалій виробництва дозволяють переконувати навіть найсуворіших опонентів. Після першої ж презентації багато хто з працівників цікавиться, як можна інвестувати у Interface, що свідчить про високу довіру до продукту.
Попри інтенсивний робочий ритм, Янг відзначає, що життя у Сан-Франциско дійсно відповідає стереотипам про Кремнієву долину: постійні розмови про AI, стартапи та інновації, а також періодичні поїздки на нафтогазові об’єкти для впровадження своїх рішень. Він наголошує, що робота у важкій промисловості залишається рідкістю для місцевих стартапів, і саме це приваблює найкращих інженерів, які прагнуть створювати продукти з реальним впливом на безпеку та життя людей.