Українські стартапи вже давно займають провідні позиції на глобальному ринку технологій, а приклади успішних компаній з українським корінням стають дедалі помітнішими. У цьому матеріалі зібрано історії п’яти інноваційних бізнесів, які, попри різні сфери діяльності, об’єднані унікальним підходом та прагненням змінити світ.
Про це розповідає ProIT
MacPaw: Від студентської ідеї до лідера ринку Mac-застосунків
Історія MacPaw розпочалася у 2008 році, коли Олександр Косован, студент КПІ, створив утиліту CleanMyMac, щоб прискорити роботу власного MacBook. Перший місяць продажів приніс $4000, а за два роки кількість завантажень сягнула мільйона, з яких 30% користувачів придбали ліцензію. На той момент конкуренція на ринку macOS в Україні була мінімальною, що дозволило компанії швидко масштабуватися.
“Найбільший поштовх — це перші фідбеки користувачів. Коли мені почали писати, що CleanMyMac реально допомагає, я зрозумів, що це не просто код, а щось більше. Це мотивувало завершити реліз і запустити компанію”. — розповідає Олександр.
Компанія успішно протистояла конкуренції навіть після виходу власного інструменту очищення від Apple, а у 2016 році MacPaw запустила Setapp — підписковий сервіс для Mac-програм. Сьогодні продукти MacPaw встановлені на понад 30 мільйонах пристроїв у 180 країнах, а кожен п’ятий Mac має хоча б один застосунок компанії. MacPaw унікальна тим, що розвивалася без зовнішніх інвестицій і залишилася під контролем засновника. Олександр Косован також є співзасновником венчурного фонду SMRK, який підтримав інші відомі українські технологічні стартапи.
Навіть під час війни компанія не евакуювала основну команду, а продовжила роботу в Україні, розробляючи нові продукти, зокрема AI-асистента Eney, та готуючись до IPO у США.
Petcube: Український стартап, що створив індустрію pet-tech
Petcube виник із побутової необхідності: співзасновник Олександр Нескін створив пристрій для дистанційної гри зі своїм собакою Роккі, який нудився вдома. До команди приєдналися Ярослав Ажнюк та Андрій Клен, які надали продукту сучасний дизайн і забезпечили його глобальний потенціал. Перший успіх прийшов після кампанії на Kickstarter у 2013 році, де стартап зібрав $251 000 — рекордну для pet-продуктів суму на платформі.
Сьогодні Petcube реалізує свої пристрої у найбільших світових мережах, таких як Amazon і BestBuy. Лінійка включає камери для відеоспостереження за домашніми тваринами, пристрої для дистанційних ігор, а також гаджети для годування та догляду. Компанія є піонером у сфері pet-tech, а також активно підтримує благодійні ініціативи та допомагає притулкам для тварин.
“У нас із самого початку була амбіція зробити бізнес глобальної значущості. Ще до моменту запуску ми розуміли, що у нас буде офіс у Сан-Франциско”. — каже Ярослав Ажнюк для The Village Україна.
Колишній CEO Ярослав Ажнюк наразі займається miltech-стартапами та просуванням українського бізнесу за кордоном, а сам Petcube залишається лідером у своїй ніші з понад мільйоном пристроїв, проданих у 80 країнах.
BetterMe: Український фітнес-додаток у світовому топі
Вікторія Рєпа, засновниця BetterMe, народилася на Донеччині, закінчила Донецький університет і Київську школу економіки. Свою ідею персоналізованих фітнес-застосунків вона реалізувала у Genesis, а вже за рік після запуску BetterMe став лідером за кількістю завантажень у США. Програма пропонує персоналізовані тренування та харчування, без необхідності відвідувати спортзал або користуватися послугами тренера.
Модель монетизації базується на підписках, що дозволило компанії залучити понад 5 мільйонів платних користувачів щомісяця. У 2020 році Вікторія Рєпа увійшла до рейтингу Forbes 30 Under 30 Europe, а у 2021 виручка BetterMe перевищила $100 млн. Після початку повномасштабної війни компанія не лише зберегла команду, а й наростила темпи зростання.
BetterMe також активно реалізує соціальні проєкти, наприклад, програму реабілітації для ветеранів з ампутаціями та ініціативи з підтримки ментального здоров’я у партнерстві з ВООЗ та фундацією Олени Зеленської.
Preply: EdTech-єдиноріг з українським корінням
Preply — це онлайн-платформа для вивчення мов з індивідуальними репетиторами, заснована Кирилом Бігаєм, Сергієм Лук’яновим та Дмитром Волошиним. Сервіс поєднує учнів та викладачів з усього світу, пропонуючи уроки з понад 90 мов. Пандемія 2020 року стала поштовхом для стрімкого зростання: кількість користувачів подвоїлася за місяць.
На сьогодні Preply має понад 100 000 репетиторів, мільйони учнів у десятках країн, а оцінка компанії у 2026 році сягнула $1,2 млрд після залучення $150 млн інвестицій. Платформа залишилася гнучкою навіть під час війни, зберігши київський офіс, а також заблокувала всіх репетиторів з росії.
“Я завжди хотів бути незалежним і будувати щось своє. Зробити дійсно щось корисне для світу”, — поділився Кирило Бігай.
Preply використовує штучний інтелект для підвищення ефективності навчання, а її офіси працюють у Києві, Барселоні, Нью-Йорку та Лондоні.
Headway Inc: Освітній стартап з Черкас, що прагне IPO
Антон Павловський, засновник Headway Inc, стартував у бізнесі після семи років у фінансовому аналізі. Його ідея — зробити читання корисної літератури доступним та зручним завдяки стислим переказам і гейміфікації. Перший застосунок Headway з’явився у 2019 році за підтримки Genesis, а вже через кілька років компанія отримала понад 170 млн користувачів.
У 2021 році Headway об’єднався з Impulse, застосунком для тренування мозку, а у 2023 році відокремився від Genesis і став незалежним брендом. Світові ЗМІ визнали Headway одним із найкращих EdTech-проєктів, а оцінка компанії у 2025 році перевищила $700 млн після інвестицій Bullhound Capital та Horizon Capital. Павловський відкрито заявляє про амбіції провести IPO до 2029 року, а компанія активно розширює свою присутність у Європі та США.
Всі ці історії свідчать про спільну закономірність: українські стартапи будувалися з мінімальними інвестиціями, орієнтуючись на глобальний ринок, і зберегли міцний зв’язок з Україною навіть після виходу на міжнародний рівень. Кожен із цих бізнесів не просто виріс до масштабів світових лідерів, а й продовжує підтримувати українських фахівців та створювати нові можливості для розвитку галузі.