Головна ІТ-бізнес П’ятеро осіб визнали провину у сприянні північнокорейським IT-шахраям у США

П’ятеро осіб визнали провину у сприянні північнокорейським IT-шахраям у США

П’ятеро громадян визнали свою провину у причетності до схеми, що дозволяла громадянам Північної Кореї влаштовуватися на роботу до американських компаній як віддалені IT-фахівці, використовуючи справжні або підроблені особисті дані громадян США. Про це повідомило Міністерство юстиції США.

Про це розповідає ProIT

Схема працевлаштування та фінансові втрати

Обвинувачені діяли як посередники, надаючи північнокорейським IT-працівникам свої реальні імена або фальшиві документи понад десятка американців, щоб ті змогли отримати роботу у США. Для створення ілюзії, що працівники перебувають у країні, посередники розміщували видані компаніями ноутбуки у власних домівках по всій території США. Загалом від цієї діяльності постраждали 136 американських компаній, а режим Кім Чен Ина отримав доходи в розмірі 2,2 мільйона доларів.

Ці дії є частиною тривалої спроби американської влади зірвати плани Північної Кореї, яка фінансує свою ядерну програму за рахунок кіберзлочинності. Вже багато років північнокорейські фахівці, інвестори та рекрутери проникають у західні компанії під виглядом легальних працівників і переводять отримані кошти до пхеньянського режиму. У відповідь уряд США проводить розслідування, висуває обвинувачення та накладає санкції на міжнародні злочинні мережі.

“Ці судові переслідування дають чіткий сигнал: Сполучені Штати не дозволять Північній Кореї фінансувати свої програми озброєнь, паразитуючи на американських компаніях та працівниках”, — наголосив федеральний прокурор Джейсон А. Редінг Кіньйонес у пресрелізі.

Обвинувачені та їхня роль у схемі

Троє американців — Одрікус Фагнасай, Джейсон Салазар і Александр Пол Тревіс — визнали провину у змові з метою здійснення шахрайства з використанням електронних засобів зв’язку. Слідство встановило, що вони допомагали північнокорейським IT-фахівцям, які перебували за межами США, отримувати роботу, надавали їм доступ до корпоративних ноутбуків, розміщених у своїх оселях, та сприяли проходженню процедур перевірки, зокрема тестів на наркотики.

Тревіс, який на той час був чинним військовослужбовцем армії США, отримав понад 50 тисяч доларів за свою участь у схемі, а Фагнасай і Салазар — щонайменше 3 500 та 4 500 доларів відповідно. У цілому американські роботодавці виплатили приблизно 1,28 мільйона доларів зарплат, більша частина яких була переведена закордонним північнокорейським IT-працівникам.

Ще один громадянин США, Ерік Нтекерезе Прінс, також визнав провину. Він керував компанією Taggcar, що постачала американським замовникам так званих «сертифікованих» IT-фахівців, хоча знав, що вони працюють з-за кордону та користуються викраденими або підробленими особистостями. За свою діяльність Прінс отримав понад 89 тисяч доларів.

Окремо український громадянин Олександр Діденко визнав провину у змові з метою шахрайства та у крадіжці особистих даних. За даними слідства, він викрадав особисті дані громадян США і продавав їх північнокорейцям, що дало змогу тим працевлаштуватися у понад 40 компаніях на території США. Діденко заробив на цьому сотні тисяч доларів і погодився конфіскувати 1,4 мільйона доларів у межах угоди про визнання провини.

Додатково Міністерство юстиції США повідомило про замороження і вилучення понад 15 мільйонів доларів у криптовалюті, які були викрадені північнокорейськими хакерами у 2023 році з кількох криптовалютних платформ. За останні роки криптовалютні компанії, біржі та блокчейн-проекти стали однією з основних цілей північнокорейських зловмисників. Лише у 2024 році вони викрали понад 650 мільйонів доларів у криптовалюті, а загалом із початку року — вже понад 2 мільярди доларів.

Читайте також

About Us

Soledad is the Best Newspaper and Magazine WordPress Theme with tons of options and demos ready to import. This theme is perfect for blogs and excellent for online stores, news, magazine or review sites. Buy Soledad now!

Latest Articles

© ProIT. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.