Масштабна атака українських безпілотників на військові аеродроми росії, яка отримала кодову назву «Павутина», стала однією з найбільш технологічно складних операцій останнього часу. Спецоперація, організована Службою безпеки України, вирізнялася не лише дальністю ураження цілей, а й рівнем використаних інновацій у сфері БПЛА, логістики та засобів керування дронами.
Про це розповідає ProIT
Сучасні FPV-дрони та особливості керування
Експерти галузі зазначають, що ключову роль під час проведення операції відігравали FPV-дрони з можливістю дистанційного керування через інтернет. Ярослав Гончар, голова ГО «Аеророзвідка», та Павло Косолапкін, технічний директор Frontline, наголошують: для забезпечення зв’язку з безпілотниками використовувалися точки доступу до Інтернету в мобільних модульних будиночках, розміщених на вантажівках. Це дозволяло операторам управляти апаратами з будь-якої точки світу.
Відомо, що для реального часу управління застосовувалися open source рішення, зокрема програмне забезпечення Mission Planner та польотні контролери Ardupilot. Дрони могли підключатися до мережі як окремо (завдяки бортовим LTE-модемам, що працюють через місцевого оператора), так і через централізований інтернет-канал із подальшим peer-to-peer з’єднанням. Однак експерти вважають, що у цьому випадку найімовірніше реалізовано перший варіант із індивідуальним підключенням кожного дрона.
Один із представників компанії VTG-Drones припустив, що для підвищення безпеки каналів управління міг використовуватися шифрований зв’язок на основі LTE або навіть супутниковий зв’язок, зокрема Starlink. Це надало можливість операторам фактично координувати дії дронів із будь-якої точки планети.
«Оператор міг перебувати будь-де на планеті».
Стосовно автономності дронів, Ярослав Гончар не виключає застосування штучного інтелекту для розпізнавання цілей, проте, як наголошують інші експерти, фінальне наведення на об’єкт здійснювалося оператором у реальному часі – це підтверджується відеоматеріалами, де видно, як дрони прицілюються безпосередньо над ціллю.
Координація та інновації: як діяли дрони
Фахівці підкреслюють, що безпілотники діяли не як одна зграя, а виконували специфічні завдання під контролем окремих операторів. Автоматизоване автонаведення для таких місій визнано занадто ризикованим, тому для кожної задачі створювалися спеціалізовані апарати, що дозволяє підвищити точність і ефективність ударів.
Ярослав Гончар назвав цю операцію «прецедентом атаки на ядерний потенціал», а представники VTG-Drones зазначають, що вона суттєво вплинула на геополітичну ситуацію, посиливши позиції України. Павло Косолапкін вважає, що певні елементи тактики — наприклад, запуск численних дронів із рухомих платформ — можуть бути використані і на інших ділянках фронту, ближче до лінії бойового зіткнення. Він підкреслює важливість системного захисту від FPV-дронів на всіх українських об’єктах незалежно від їхнього розташування.
Операція «Павутина» стала каталізатором для подальших інновацій у галузі виробництва БПЛА. Українські виробники вже фокусуються на розробці автономних систем та зграйних дронів, а також на створенні апаратів під конкретні бойові завдання. Один із виробників БПЛА зауважив, що успіх спецоперації мотивує до вдосконалення дистанційного керування та автономного виконання місій, при цьому результат забезпечено синергією багатьох технологічних рішень вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
Деталі спецоперації «Павутина»
1 червня 2025 року СБУ провела наймасштабнішу атаку дронами-камікадзе на стратегічні авіабази рф. Для операції використали 117 FPV-дронів, які були розміщені під дахами мобільних будиночків на вантажівках. Ці удари завдали значних втрат, знищивши або пошкодивши 41 літак на таких авіабазах, як «Оленья», «Дягілєво», «Іваново», «Біла» й «Українка». Серед знищеної техніки — стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, Ту-22М3 та літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. За попередніми оцінками, збитки росії сягнули 7 млрд доларів. Підготовка до операції тривала понад півтора року.