Група астрономів із Х’юстонського університету у США встановила, що планета Уран випромінює значно більше власного тепла, ніж отримує від Сонця. Це відкриття суперечить даним, отриманим під час місії NASA Voyager 2, яка відвідала цю планету у 1986 році.
Про це розповідає ProIT
Нові дані про внутрішнє тепло Урана
Дослідницька команда під керівництвом Сіньюе Вана провела аналіз інформації, зібраної за десятки років космічними апаратами й комп’ютерним моделюванням. Вчені з’ясували, що Уран випромінює на 12,5% більше тепла, ніж отримує від Сонця, хоча це все ще набагато менше, ніж у газових гігантів — Юпітера, Сатурна та Нептуна, які генерують удвічі більше енергії, ніж отримують від нашої зірки. Дослідники вважають, що вивчення природи цього внутрішнього тепла може допомогти зрозуміти походження та еволюцію цієї загадкової планети.
«Це означає, що він все ще повільно втрачає тепло, що залишилося з ранньої історії, що є ключовою частиною головоломки, що допомагає нам зрозуміти його походження і те, як він змінювався з часом», — підкреслює Сіньюе Ван.
Місія Voyager 2 та майбутні дослідження
Під час прольоту Voyager 2 біля Урана у 1986 році апарат не зафіксував суттєвого теплового випромінювання від планети. Це стало основою для багаторічного уявлення про відсутність помітного внутрішнього тепла в Урана. Проте вчені нині припускають, що місія могла зафіксувати аномальні дані через підвищену сонячну активність у той період. За допомогою новітніх комп’ютерних моделей і аналізу архівних даних дослідники дійшли висновку, що Уран має іншу внутрішню структуру, ніж вважалося раніше.
Уран, за оцінками науковців, сформувався близько 4,5 мільярда років тому разом із рештою Сонячної системи. За даними NASA, спочатку ця планета перебувала ближче до Сонця і віддалилася орієнтовно через 500 мільйонів років після утворення. Нові відкриття ставлять під сумнів традиційні уявлення про історію планети.
У 2022 році Національна академія наук США включила проєкт умовної місії «Орбітальний зонд та зонд Урану» до переліку найбільш пріоритетних на наступне десятиліття. Незважаючи на це, обмежене фінансування космічних програм NASA, а також політичні й технічні виклики, суттєво ускладнюють перспективи швидкої реалізації такої місії.
«Попереду на нас чекає безліч перешкод — політичних, фінансових, технічних, — тому ми не маємо жодних ілюзій. Ми маємо близько десяти років, щоб пройти шлях від паперової місії до обладнання в обтічнику. Не можна гаяти часу», — зазначила планетолог з Університету Лестера у Великій Британії Лі Флетчер.
Результати цього дослідження були опубліковані у науковому журналі Geophysical Research Letters.