Наприкінці листопада Європейська організація ядерних досліджень (CERN) офіційно завершила довготривале співробітництво з російськими науковцями та інженерами, закривши їм доступ до Великого адронного колайдера. Цей колайдер, найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, розташований неподалік Женеви в Швейцарії і збудований між 1998 та 2008 роками. Тунель колайдера має форму тора та розташований на глибині до 175 метрів під землею на кордоні Франції та Швейцарії.
Про це розповідає ProIT
Ще у березні 2022 року, після початку великого вторгнення росії в Україну, рада CERN засудила дії росії і заборонила запуск нових проєктів з російськими інститутами, заморожуючи вже існуючі. Відповідно до резолюції CERN, від 30 листопада співпраця з росією припиняється повністю, адже ця дата збігається із завершенням чинної Угоди про міжнародне співробітництво. Це рішення стосується близько 400-500 російських вчених, які тепер не зможуть працювати з CERN. Раніше, щоб продовжити співпрацю, близько 100 російських дослідників змінили свої робочі місця.
Наслідки для дослідницької роботи
Деякі науковці висловлюють занепокоєння через припинення співпраці, вважаючи, що втрата ноу-хау може негативно вплинути на наукові дослідження. Проте основна втрата полягає в фінансових та матеріальних ресурсах: росія надавала CERN близько 2,7 млн швейцарських франків щороку, що складало близько 4,5% від поточних витрат на експерименти у Великому адронному колайдері, а також постачала запчастини.
На сьогодні CERN налічує 24 країни-члени, 10 асоційованих держав-членів та має угоди про співпрацю з 48 країнами. Близько 2500 постійних співробітників працюють у CERN, а додатково тисячі науковців з 110 країн проводять дослідження в організації.
Подальші плани CERN
У планах організації – будівництво нового 91-кілометрового кільцевого прискорювача з орієнтовною вартістю 10-20 мільярдів євро, що втричі перевищує вартість поточного колайдера.
Цікаво, що CERN не зовсім розриває всі зв’язки з росією, адже продовжує співпрацю з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень у Дубно, який фінансується російською державою на понад 80%.
