Впродовж понад століття їздові собаки були незамінними помічниками полярників в Антарктиді, однак сьогодні цей континент є офіційною зоною без собак. Вперше собаки з’явилися на антарктичному материку ще у 1899 році, коли їх використали у складі експедиції Карстена Борхгревінка. Саме вони стали справжньою опорою для дослідників у період перших зимівель у надскладних умовах Антарктики.
Про це розповідає ProIT
Собаки в антарктичних експедиціях: роль та драматичний досвід
Під час так званої «Героїчної ери» освоєння континенту їздові собаки були ключовими для досягнення Південного полюса. Вони тягнули важкі сани та допомагали виживати у суворих умовах. Водночас їхня роль залишалася неоднозначною: у випадках екстремальної нестачі їжі собаки ставали єдиним джерелом харчування для дослідників. Відомий випадок трапився з експедицією Дугласа Моусона, коли втрата припасів змусила команду вживати м’ясо своїх хаскі.
Драматичний досвід Моусона, який був змушений вживати м’ясо своїх хаскі після втрати припасів, став похмурим нагадуванням про суворість континенту
Цей епізод підкреслив і біологічні ризики: вживання собачої печінки призвело до смерті одного з членів експедиції Ксав’є Мерца через гіпервітаміноз А.
Причини заборони: екологічна небезпека та захист унікальної фауни
Упродовж більшої частини XX століття їздові собаки залишалися важливою складовою життя наукових станцій, підтримуючи логістику та моральний дух полярників. Однак з появою снігоходів і механізованої техніки, їхня роль поступово зменшувалася. Вирішальним чинником для остаточного вивезення собак з Антарктиди стала екологічна загроза. Вчені попередили, що собаки можуть бути носіями небезпечних інфекцій, зокрема вірусу чуми собак, здатного вражати місцевих тюленів і спричиняти масову загибель морських ссавців.
Крім ризику передачі захворювань, науковці звернули увагу на можливий негативний вплив на місцеву дику природу. Собаки могли полювати на пінгвінів та турбувати їхні гнізда. Тому у 1964 році було запроваджено загальну заборону на ввезення чужорідних видів флори й фауни, але для собак діяли виключення ще близько тридцяти років. Остаточно питання було вирішено на початку 1990-х, коли наукова спільнота визнала, що потреби у хаскі більше немає. Останні собаки залишили Антарктиду у лютому 1994 року, і з тих пір материк став територією, вільною від свійських тварин та біологічного втручання людини.