Сергій Корольов і Леонід Каденюк — ці імена асоціюються з українським космосом. З моменту запуску першого штучного супутника Землі, створеного під керівництвом Корольова, минуло вже 67 років. Перший український космонавт Каденюк вийшов у відкритий космос у 1997 році. Однак, з того часу Україна, замість того щоб продовжувати космічні дослідження, переважно намагалася зберегти наявні досягнення.
Про це розповідає ProIT
Використання космічних технологій під час війни
Тема космосу втратила популярність серед молоді і загалом інтерес суспільства, поки супутники не почали активно використовуватись в контексті війни з росією. Зокрема, супутникові знімки стали невід’ємною частиною розвідувальної діяльності України, допомагаючи виявляти ворожі позиції. Протягом кількох років українські підприємці розробили альтернативу Starlink — нову супутникову мережу.
Проект «Народний супутник» став важливим етапом у використанні космічних технологій в українській армії. 18 серпня 2022 року Сергій Притула підписав угоду з фінським виробником мікросупутників ICEYE, що дозволило Міністерству оборони отримувати супутникові знімки з інформацією про розташування ворожих військ. Вартість проекту складала 600 млн грн, і за два дні роботи супутник окупився, що дозволило виявити близько 2600 одиниць техніки росіян.
«Серед одиниць виявленої техніки — російські танки, САУ, ББМ, вертольоти, ОТРК «Іскандер», ЗРК «С-300», ЗРГК «Панцир-С1», ворожі РЛС, понтонні переправи, катери та намети в місцях розташування підрозділів ворога», — йдеться на сайті Фонду.
З моменту підписання угоди Головне управління розвідки щороку звітувало про результати використання даних, отриманих із супутника, зокрема, про ураження російського десантного корабля «Мінск» та підводного човна «Ростов-на-Дону» у вересні 2023 року.
Сучасні проекти та майбутнє української космічної індустрії
Значний прогрес відбувся також у сфері створення нових супутникових систем в Україні. Дмитро Стеценко, засновник стартапу Stetman, повідомив про укладення угоди зі шведською компанією Requtech для виробництва передових терміналів для супутникових угрупувань в Україні. Стеценко наголошує, що Україні необхідно мати власне виробництво супутникового обладнання.
«Завдяки цьому Україна матиме не лише альтернативи Starlink, але й власне виробництво супутникового обладнання», — зазначив Стеценко.
Крім того, в Україні розробляються нові проекти, такі як супутник PolyITAN-4-Plant, що призначений для проведення біологічних експериментів.
Незважаючи на труднощі, пов’язані з війною, українські науковці та підприємці продовжують шукати шляхи для розвитку космічних технологій. У квітні 2025 року було представлено Управління космічної політики в Міністерстві оборони України, що займатиметься координацією космічних проектів та модернізацією нормативно-правової бази.
Наразі важливо забезпечити фінансування та підтримку інноваційних проектів в Україні, щоб стати гравцем на міжнародному космічному ринку.