Китай розпочинає амбітну космічну місію «Тяньвень-3», метою якої є доставка зразків ґрунту з Марса на Землю. За планом, запуск ракети з посадковим модулем на Червону планету відбудеться вже у 2028 році. Модуль збиратиме зразки з глибини до двох метрів, після чого вони будуть переправлені на орбіту й повернуті на Землю спеціальною ракетою. Вчені з усього світу уважно стежать за цією ініціативою, адже вона викликає не лише науковий інтерес, а й серйозне занепокоєння щодо потенційної біологічної загрози.
Про це розповідає ProIT
Пошук безпечного місця посадки та ризик позаземного життя
Команда місії активно вивчає можливі регіони для збору зразків на Марсі. Найбільший інтерес становлять ті місця, де в минулому могла існувати вода, оскільки саме там ймовірність виявлення слідів позаземного життя найвища. Зразки з таких районів можуть містити не лише корисні копалини, а й потенційно невідомі мікроорганізми або біохімічні речовини, що можуть становити загрозу для біосфери Землі.
“Якщо китайці справді доставлять на Землю сліди позаземного життя разом зі зразками, це може стати непередбачуваною загрозою для земної біосфери”.
Заходи безпеки та міжнародний досвід
Для зниження ризиків Китай планує спорудити спеціальний науковий комплекс біля Наукового центру Хефей у провінції Аньхой. Саме тут марсіанські зразки будуть ізольовані від земної атмосфери та піддані детальному аналізу. Особливу увагу приділятимуть пошуку біохімічних і патологічних ознак, які можуть свідчити про наявність позаземного життя. Тільки після того, як буде повністю виключено будь-яку загрозу для земного життя, зразки дозволять транспортувати для подальших досліджень.
Варто зазначити, що Китай не є першою країною, яка взялася за таку складну задачу. Американське космічне агентство NASA вже зібрало зразки марсіанських порід за допомогою марсохода Perseverance, однак поки що не має чіткого плану їхньої доставки на Землю. Це підкреслює складність і потенційні ризики подібних міжпланетних місій.
Нагадаємо, раніше в науковому світі набули розголосу результати сканування під Великим Сфінксом, що вкотре демонструє важливість обережного підходу до досліджень, пов’язаних із невідомими об’єктами.