Компанія Eon Systems здійснила прорив у галузі нейронауки, створивши детальну комп’ютерну симуляцію мозку дорослої плодової мушки (Drosophila) з можливістю керування віртуальним тілом у цифровому середовищі, схожому на Матрицю. Науковці змоделювали 125 тисяч нейронів та 50 мільйонів синаптичних зв’язків – саме стільки містить мозок цієї комахи.
Про це розповідає ProIT
Як працює симуляція мозку мушки
У демонстраційному відео, представленому співзасновником Eon Systems Алексом Вайсснер-Гроссом, можна побачити анімовану муху, яка пересувається у симульованому пісочному середовищі: вона витягує ноги, тре передні лапки та використовує хоботок, п’є воду з миски. Це не просто анімація – всі рухи виникають унаслідок роботи моделі мозку, що повністю відтворює біологічні нейронні ланцюги.
Експеримент спирається на дослідження старшого науковця Eon Systems Філіпа Шіу та його колег, опубліковане у журналі Nature у 2024 році. Науковці створили повний обчислювальний аналог мозку Drosophila, щоб дослідити, як нейронні ланцюги керують харчовою та вичісувальною поведінкою комахи. Для моделювання було використано FlyWire connectome – глобальний проєкт Принстонського університету, що містить повну карту нейронних зв’язків мушки.
Від нейронного моделювання до віртуальної поведінки
“Десятиліттями емульована модель цілого мозку була спокусливою альтернативою штучному інтелекту. Скопіювати біологічний мозок, нейрон за нейроном і синапс за синапсом, і запустити його”, — написав Вайсснер‑Гросс у пості на Substack.
У попередніх дослідженнях симульований мозок передбачав моторну поведінку з точністю 95%. Сьогодні ж Eon Systems поєднала цей мозок із фізично симульованим тілом у середовищі NeuroMechFly v2, розробленому інженерами зі Швейцарського федерального технологічного інституту Лозанни. Такий підхід дозволив забезпечити повний цикл: від сенсорного сприйняття до моторної відповіді, коли симульоване тіло виконує команди емульованого мозку.
Дослідники зазначають, що активація нейронів у моделі чітко відтворює поведінкові реакції на різні стимули, зокрема на цукор чи воду. В результаті віртуальна муха демонструє складні поведінки – такі, як харчування й догляд за собою – що виникають із внутрішньої динаміки її мозку.
Вайсснер-Гросс підкреслив, що цей експеримент значно перевищує досягнення попередників, зокрема команди DeepMind, яка у 2025 році моделювала поведінку мушки через навчання з підкріпленням, а не через детальну реконструкцію нейронних зв’язків.
Eon Systems має амбітні плани: компанія націлена завершити цифрову емуляцію мозку миші, а згодом – розробити симуляцію людського мозку. За словами Вайсснер-Гросса, головна складність полягає у масштабі: мозок миші містить у понад 500 разів більше нейронів, ніж у мушки, що суттєво ускладнює обробку сенсорних сигналів та генерацію складної поведінки.
Попри це, вчені впевнені, що рухаються у правильному напрямку. Дослідження Eon Systems відкриває нові горизонти для розуміння роботи мозку та розвитку біологічно натхнених технологій майбутнього.
