Останні наукові спостереження показують, що активність людства суттєво змінила звичний цикл пір року, зумовивши виникнення нових кліматичних періодів. Британські вчені Томас Сміт з Лондонської школи економіки та політичних наук і Феліція Лю з Йоркського університету у своїй роботі визначили ці нові періоди як антропогенні сезони.
Про це розповідає ProIT
Нові сезони: серпанок і сміття
Дослідники наводять приклади таких нових сезонів, як «сезон серпанку» в країнах Південно-Східної Азії. Протягом кількох тижнів небо тут затягується димкою через масове спалювання рослинності, вирубку лісу та аграрну діяльність. Інший приклад — щорічний «сезон сміття» на острові Балі, коли припливи з листопада по березень приносять до берегів величезну кількість пластикових відходів. Водночас традиційні пори року поступово зникають, що впливає на екосистеми та аграрне виробництво.
Кардинальні зміни клімату призводять і до порушення міграційної поведінки тварин, наприклад, скорочення сезону розмноження морських птахів на півночі Англії. Зимові види спорту опиняються під загрозою через нестачу снігу у традиційних місцях. Зростає частота екстремальних погодних явищ, а настання осені, приліт перелітних птахів чи листопад стають все менш передбачуваними.
Ми ввели термін «аритмічні сезони», запозичений з кардіології, для позначення аномальних ритмів, які включають більш ранню весну або сезон розмноження, більш тривале літо або вегетаційний період, а також коротку зиму або сплячку, — зазначають дослідники.
Вплив на екосистеми та життя людей
Порушення сезонних закономірностей дестабілізує синхронізацію життєвих циклів рослин і тварин, а також впливає на людські спільноти, які залежать від природи в економічному, соціальному та культурному аспектах. Наприклад, у північному Таїланді антропогенний вплив змінив природний ритм, ускладнивши забезпечення водою та продуктами харчування.
Жителі притоків Меконга століттями покладалися на сезонний стік води для рибальства та сільського господарства. Проте будівництво гребель та зміни клімату порушили звичні гідрологічні цикли. Це призвело до триваліших посух і скорочення періоду дощів, які стали більш інтенсивними та спричинили пожежі, втрати врожаю і невизначеність серед фермерів.
Водночас реакція суспільства може пом’якшити деякі наслідки. У країнах Південно-Східної Азії поінформованість щодо «сезону серпанку» сприяла удосконаленню прогнозів погоди, встановленню повітряних фільтрів у домівках та запровадженню ініціатив у сфері охорони здоров’я. Однак вчені попереджають, що адаптаційні заходи втрачають ефективність, якщо не змінювати підхід до глобальних кліматичних проблем.
«Зміна пір року вимагає від нас переосмислення наших відносин з часом та довкіллям. Сьогодні більшість із нас сприймає час у термінах днів, годин та хвилин — це глобальний стандарт, який використовується усюди: від смартфонів до розкладів поїздів. Однак такий спосіб вимірювання часу ігнорує більш старі та локальні способи розуміння часу — ті, які формуються природними ритмами, такими як настання сезону дощів або сонячні та місячні цикли, укорінені у житті та культурі різних спільнот», — наголошують дослідники.
Науковці наголошують, що державна політика повинна враховувати динаміку нових сезонних циклів, а також підтримувати поширення достовірної інформації про кліматичні зміни для формування ефективних стратегій адаптації.