Нові наукові дані, опубліковані в Nature Communications, висвітлюють зв’язок між еволюцією людської мови та унікальним геном NOVA1. Цей ген, який відрізняється від аналогічних генів у більшості інших ссавців всього однією амінокислотною зміною, може відігравати ключову роль у виникненні розмовної мови у Homo sapiens, як зазначають дослідники з Університету Рокфеллера та лабораторії Колд Спрінг-Харбор у Нью-Йорку.
Про це розповідає ProIT
Цікаво, що навіть у неандертальців та денисовців не було ідентичного варіанту цього гена, що дозволяє припустити, що ця зміна відбулася відносно недавно, після того, як наш вид відокремився від цих вимерлих родичів.
В рамках експерименту вчені ввели людський варіант NOVA1 у ДНК мишей. Результати були вражаючими: змінився звук, який видавали гризуни. Хоча загальна кількість шуму, що видавали дорослі особини та дитинчата, залишилася стабільною, характер їхньої вокалізації зазнав значних змін.
Дитинчата мишей з людським геном NOVA1 почали видавати високочастотні ультразвукові писки, які, ймовірно, вказують на їхні спроби соціальної взаємодії, хоча й не зовсім успішні. Дорослі самці, у свою чергу, почали створювати складніші звуки під час залицяння.
Вплив гена NOVA1 на вокалізацію мишей
Ген NOVA1 відомий як “регулятор головного гена”, оскільки він впливає на понад 90% інших генів людини під час розвитку. Дослідники вважають, що саме ця здатність впливати на інші гени може пояснювати зміни у вокалізації мишей.
Наступні етапи досліджень будуть спрямовані на вивчення того, як людський варіант NOVA1 впливає на мозок гризунів та які саме ділянки мозку відповідають за ці зміни.
Значення відкриття для науки
Це відкриття є важливим кроком у розумінні еволюції людської мови. Хоча багато питань залишаються без відповіді, дослідження гена NOVA1 відкриває нові горизонти для вивчення походження та розвитку мовлення.
