Інтернет — це надзвичайно складна структура, але чи можна визначити його фізичну масу? Попри те, що він складається з серверів та кілометрів оптичних кабелів, це дослідження зосереджується на самій сутності Інтернету, зокрема на інформації та даних. Враховуючи, що для зберігання та передачі даних у кіберпросторі необхідна енергія, яка, згідно з теорією Ейнштейна, має масу, існує можливість обчислити масу Інтернету.
Про це розповідає ProIT
Перше обчислення маси Інтернету було проведено у 2006 році фізиком Расселом Зейтцем з Гарвардського університету, і його результати показали, що маса не перевищує 50 грамів, що еквівалентно вазі двох полуниць. Наступного року журнал Discover застосував інший підхід, зважаючи на те, що інформація в Інтернеті представлена в бітах. Дослідники оцінили масу електронів, необхідних для кодування цих бітів, і визначили, що маса Інтернету дорівнює 5 мільйонним часткам грама.
Нові оцінки маси Інтернету
З огляду на значні зміни, які сталися за останні роки — розвиток соціальних мереж, нових пристроїв та бум штучного інтелекту — видання Wired вирішило заново дослідити фактичну вагу сучасного Інтернету, опитавши дослідників. Багато з них погодились, що попередні оцінки застаріли, однак результати варіювались значно більше.
Президент NEC Laboratories America Крістофер Вайц запропонував новий, на його думку, більш точний метод. Він підрахував, скільки енергії потрібно для кодування всієї інформації в Інтернеті, якщо розмістити її на одному сервері. У 2018 році компанія International Data Corporation підрахувала, що до 2025 року загальний обсяг даних в Інтернеті досягне 175 зетабайт (1 зетабайт = 1021 байтів). Після множення цього числа на сталу Больцмана та температуру, а також використання формули еквівалентності маси та енергії (E = mc2), масу Інтернету можна оцінити в 5,32 x 10–14 грама, що дорівнює 53 квадрильйонам грама.
Дослідження з використанням ДНК
Останніми роками вчені висунули ідею зберігати дані у природних будівельних блоках — ДНК. Новий підхід до маси Інтернету передбачає розрахунки в цих одиницях. В сучасних оцінках 1 грам ДНК може зберігати 215 петабайтів (або 215 x 1015 байтів) інформації. З огляду на те, що загальний обсяг Інтернету становить 175 x 1021 байтів, для його збереження знадобилося б 960 947 грамів ДНК. Wired зазначає, що це еквівалентно вазі 10,6 середньостатистичних американців, 1/3 маси автомобіля Cybertruck або ж 64 000 полуниць.
Вчені досягли успіху, підвищивши швидкість читання даних, збережених на ДНК, до 3200 разів — тепер це займає всього 10 хвилин замість кількох днів.
