Американські науковці з Чиказького університету визначили, у якому віці люди починають свідомо уникати корисної інформації, віддаючи перевагу невігластву навіть тоді, коли знання могли б принести користь.
Про це розповідає ProIT
Як формується ефект страуса у дитячому віці
Дослідження охопило 320 дітей у віці від 5 до 10 років. Під час експерименту виявили, що молодші діти проявляють більшу допитливість і прагнуть дізнаватися нове. Натомість вже з семирічного віку діти починають уникати інформації, особливо якщо вона може викликати негативні емоції.
“Чому діти такі допитливі, а ми, ставши дорослими, якимось чином воліємо уникати інформації? Що це за перехід?” — питається докторка Радхіка Сантханагопалан.
У першій частині експерименту вчені перевірили п’ять можливих причин такої поведінки: прагнення уникати негативних емоцій, негативної інформації про свою привабливість або компетентність, небажання ставити під сумнів власні переконання, захист власних поглядів та бажання діяти у власних інтересах.
Один із тестів пропонував дітям згадати улюблені та неулюблені цукерки, після чого їм демонстрували відео про шкідливий вплив цих солодощів на зуби. Виявилося, що діти старшого віку не хотіли дізнаватися негативну інформацію про улюблені ласощі, але спокійно сприймали її щодо тих цукерок, які не люблять.
Моральний маневр і вигода в інтересах себе
Ще один експеримент демонстрував, як діти намагаються уникати інформації, щоб залишатися справедливими в очах інших, але водночас діяти у власних інтересах. Коли дітям пропонували вибрати між двома відрами з наклейками (одне — прозоре, інше — закрите, кількість у ньому невідома) для себе та партнера, старші діти частіше відмовлялися дізнаватися, скільки наклейок отримає партнер. Це дозволяло їм обирати відро з невідомою кількістю наклейок для партнера без почуття провини.
Дослідники називають таку поведінку “моральним маневром”: люди ухиляються від інформації, щоб отримати вигоду, але прагнуть не виглядати егоїстичними.
У результаті, з дорослішанням у дітей зростає тенденція уникати інформації для захисту себе від неприємних емоцій. Водночас діти не уникають відомостей про власну компетентність, наприклад, погані результати тесту, що, на думку вчених, пов’язано з позитивним впливом навчального середовища.
У дорослому віці схильність не помічати корисну інформацію стає ще поширенішою. Науковці застерігають, що це має не лише особисті, а й суспільні наслідки, зокрема посилення політичної поляризації та ідеологічної закостенілості. Дослідники наголошують: хоча людина прагне вирішити невизначеність, якщо рішення може бути неприємним, вона часто обирає уникати інформації, навіть якщо це позбавляє її довгострокової користі від знань.
Результати цієї роботи опубліковані у журналі Psychological Science.
