Велика біла акула (Carcharodon carcharias) тривалий час вважалася найнебезпечнішим морським хижаком, однак новітні дослідження довели: навіть ці грізні створіння мають ворогів, яких бояться. Головними противниками білих акул виявилися дві косатки на прізвиська Порт і Старборд, які полюють на акул біля узбережжя Південної Африки та змушують їх масово залишати традиційні місця проживання.
Про це розповідає ProIT
Косатки Порт і Старборд: хижаки, що змінюють баланс у морі
Починаючи з 2017 року, вчені почали фіксувати різке скорочення кількості білих акул біля берегів Південної Африки. Спочатку зникнення пов’язували з надмірним виловом риби, однак детальні аналізи 2022 року показали іншу картину: саме пара косаток, відомих як Порт і Старборд (Orcinus orca), стали причиною цієї аномалії. Ці ссавці спеціалізуються на полюванні на білих акул, вилучаючи з їхніх тіл печінку — орган, багатий на жири, вітаміни та поживні речовини.
Колись рибальське містечко Гансбай та острів Дайер славилися великою кількістю білих акул, приваблюючи туристів з усього світу. Проте за останні роки ситуація кардинально змінилася: щонайменше дев’ять акул були знайдені мертвими на узбережжі з характерними пошкодженнями, що свідчать про напад косаток. Відомо, що Порт і Старборд також відповідальні за масову загибель інших видів акул, зокрема широконосих семизябрових, коли за один день загинуло щонайменше 17 особин.
Відстеження поранень на тілах акул дозволило ідентифікувати саме цю пару косаток як головних винуватців. Дослідники вважають, що на совісті Порта і Старборда, ймовірно, ще більше зниклих акул, чиї рештки так і не були знайдені. Дані інших наукових робіт підтверджують: поява косаток у регіоні приводить до негайного зникнення білих акул із традиційних мисливських угідь.
Вплив на морську екосистему та небезпека для майбутнього білих акул
Дослідження, опубліковане у журналі African Journal of Marine Science, показало, що після появи косаток окремі особини білих акул можуть не повертатися у свої звичні місця тижнями або навіть місяцями. За п’ять років вчені відстежили чотирнадцять мічених акул, які залишали зону негайно після фіксації косаток. За словами дослідників, подібного масового зникнення акул у Гансбаї не траплялося ніколи, і нові випадки відсутності хижаків тривають, перевищуючи за тривалістю всі попередні спостереження.
“Спочатку, після нападу косаток у Гансбааї, окремі великі білі акули не з’являлися тижнями або місяцями”, — пояснює Таунер. “Однак, схоже, ми спостерігаємо масштабну стратегію уникнення, яка відображає те, що ми бачимо, як використовують дикі собаки в Серенгеті в Танзанії у відповідь на збільшення присутності левів. Чим більше косатки відвідують ці місця, тим довше великі білі акули тримаються подалі”.
Відсутність білих акул призводить до змін в екологічній ніші: мідні акули (Carcharhinus brachyurus) намагаються заповнити порожнечу, однак косатки починають полювати і на них. Вчені наголошують, що подібні зміни можуть серйозно вплинути на всю екосистему — наприклад, за відсутності білих акул чисельність капських морських котиків зростає, і вони починають хижачити на африканських пінгвінів, що знаходяться під загрозою зникнення, або конкурувати за харчові ресурси з іншими видами.
Мотивація косаток полювати саме на акул поки залишається темою подальших досліджень. Відомо, що печінка акул надзвичайно поживна, проте як саме косатки відкрили для себе цю здобич, достеменно невідомо. Можливо, хижаки адаптуються через зменшення чисельності звичної їжі або наслідок зміни поведінки окремих груп косаток. Аналогічні випадки спеціалізованого полювання на акул зафіксовано й у Каліфорнійській затоці.
З огляду на глобальне скорочення популяції білих акул, додатковий тиск з боку косаток викликає серйозне занепокоєння щодо майбутнього цих тварин. Молоді особини, які стають жертвами полювання, особливо вразливі, оскільки акули ростуть повільно та пізно досягають статевої зрілості. Подальше відстеження мічених акул і залучення даних громадянської науки має допомогти зрозуміти довготривалі наслідки цього явища для прибережних морських екосистем.
Раніше вчені також виявили гігантську медузу розміром з будівлю.