Мільйони людей на планеті мають у своєму генетичному коді сліди ДНК неандертальців, що свідчить про тісні контакти наших предків із цим вимерлим видом. Генетики не лише підтвердили ці зв’язки, а й розкрили, що відносини між неандертальцями та людьми сучасного типу були далеко не випадковими. Нові дослідження показали: чоловіки-неандертальці мали чітко виражені вподобання у виборі партнерок і віддавали перевагу саме жінкам виду Homo sapiens.
Про це розповідає ProIT
Генетичні сліди давньої симпатії в людських хромосомах
Вчені виявили докази цієї односторонньої симпатії, дослідивши особливості статевих хромосом у сучасних людей. Довгий час біологи ламали голову над феноменом так званої «неандертальської пустелі» — майже повної відсутності неандертальських генів у Х-хромосомі людини. Раніше це пояснювали токсичністю чужорідної ДНК для нашого виду. Однак доктор Олександр Платт із Університету Пенсільванії запропонував новий підхід: він висунув гіпотезу, що причина цього явища полягає не у біологічній несумісності, а у статі партнерів за доісторичних часів.
Генетичний обмін: хто з ким мав стосунки насправді
Для перевірки цієї гіпотези дослідники проаналізували геноми неандертальців, які жили приблизно 250 000 років тому — на початку контактів із представниками Homo sapiens. Якщо б ДНК людей була несумісною з ДНК неандертальців, то на Х-хромосомах неандертальців також не мало б бути людських генів. Однак аналіз показав: людська ДНК на Х-хромосомі неандертальців зустрічається на 62% частіше, ніж в інших частинах їхнього геному. Це свідчить про тривалий і масштабний генетичний обмін, який мав чітко виражений односторонній характер: неандертальці масово отримували людські Х-хромосоми, а сучасні люди — майже не отримували неандертальських.
«Ми знаємо, що неандертальцям-чоловікам подобалися сучасні жінки більше, ніж неандерталкам подобалися сучасні чоловіки. Натомість, великі особливості нашого генетичного складу є результатом наших соціальних взаємодій та того, як ми поводимося з іншими людьми», — підкреслює автор дослідження Олександр Платт.
Математичне моделювання підтвердило: такий генетичний дисбаланс міг виникнути лише за умови, що протягом тривалого часу саме людські жінки вступали у стосунки з чоловіками-неандертальцями. Виходить, самці з вираженим неандертальським походженням регулярно вибирали для спаровування самок сучасної людини. Таким чином, ідеал жінки для неандертальця — це жінка виду Homo sapiens. Їхній потяг до наших пращурок був настільки сильним, що долав навіть міжвидові бар’єри.
Це дослідження, опубліковане у журналі Science, докорінно змінює наші уявлення про еволюцію. Воно доводить, що формування людського геному було зумовлене не лише природним відбором, а й соціальними зв’язками, романтичними вподобаннями та здатністю відкривати нове у тих, хто відрізняється від нас самих.
