Науковці Массачусетського технологічного інституту (MIT) розробили новий підхід до швидкої та зворотної реставрації старовинних картин, поєднавши штучний інтелект та струменевий друк. Автором методу став Алекс Качкін із кафедри машинобудування, який у вільний від основної роботи час займається відновленням картин як хобі.
Про це розповідає ProIT
Як працює технологія реставрації з використанням ШІ
Качкін звернув увагу, що у численних галереях зберігаються пошкоджені роботи, які роками не експонуються через складність і високу вартість традиційної реставрації. Його інноваційний метод дозволяє повернути до життя такі картини всього за кілька годин, замість місяців або років ручної роботи.
Першим кроком є очищення полотна від зайвої фарби, нанесеної під час попередніх реставрацій, і створення високоякісного сканування. Далі штучний інтелект аналізує цифрову копію: визначає пошкоджені ділянки, тріщини та місця із втраченим шаром фарби. У випадку з картиною XV століття ШІ ідентифікував понад 5 тисяч дефектів.
На основі аналізу створюється цифрова карта з точним відображенням пошкоджень і відповідних кольорів для відновлення. Таким чином формують двошарову маску: один шар містить кольорові фрагменти для заповнення пошкоджень, інший — білий, що допомагає точно відтворити початкову палітру.
Застосування струменевого друку та переваги методу
Далі цифрову маску друкують струменевим принтером на надтонкій прозорій полімерній плівці. На фінальному етапі цю маску вирівнюють і накладають на полотно, фіксуючи тонким шаром лаку. Важливо, що як маска, так і лак можуть бути розчинені без шкоди для оригінального живопису, що дозволяє повністю скасувати результат у разі необхідності.
«Щоб повністю відтворити колір, вам потрібні як біле, так і кольорове чорнило, щоб отримати повний спектр», — пояснює Качкін.
Для одного з проектів дослідник використав понад 57 тисяч унікальних кольорів, відновивши 5 612 фрагментів полотна лише за три з половиною години. За його підрахунками, аналогічна ручна реставрація забрала б у 66 разів більше часу.
Результати цього дослідження опубліковані у журналі Nature та демонструють новий рівень цифрової реставрації, що дозволяє швидко, точково і безпечно відновлювати цінні твори мистецтва.
