Минулого тижня соціальні мережі та ЗМІ масово поширили інформацію про те, що китайська компанія Kaiwa Technology начебто вже у 2026 році планує представити роботів, здатних виношувати та народжувати людських дітей. Проте ця сенсаційна новина виявилася фейком: у відкритих джерелах немає жодної інформації про компанію Kaiwa Technology, а в Наньянському технологічному університеті Сінгапуру заявили, що особа на ім’я Чжан Цифен, яку пов’язували із цим проєктом, не має до них жодного стосунку й не отримувала там наукового ступеня.
Про це розповідає ProIT
Штучна матка: досягнення й реалії сучасної науки
Попри фейковість новини, вона знову привернула увагу до теми розвитку технологій штучної матки. У світі дійсно ведуться дослідження, спрямовані на створення пристроїв для порятунку недоношених дітей. Одним із таких є система EXTEND, яку розробляють у Дитячій лікарні Філадельфії. Вона являє собою спеціальний мішок, заповнений амніотичною рідиною, що імітує умови внутрішньоутробного розвитку та підтримує життєздатність дітей, народжених між 23 і 28 тижнями вагітності.
EXTEND передбачає підключення пуповини до «зовнішнього оксигенатора», що частково замінює плаценту та забезпечує обмін газами. Всередині пристрою підтримується стабільна температура, захист від світла й мікробів. Науковці вже досягли значних результатів: у 2017 році експериментально підтверджено, що ягнята можуть перебувати в цьому середовищі до місяця, розвиваючись майже так само, як у материнській утробі. У 2024 році, у співпраці з колегами з Університету Дьюка, було продемонстровано, що EXTEND зберігає нормальну генну активність мозку недоношених ягнят.
Наразі подібні технології випробовують лише на тваринах, однак у найближчому майбутньому плануються й дослідження за участю людей. Проте розробники EXTEND наголошують, що система призначена винятково для підтримки недоношених дітей, а не для повного штучного виношування від моменту зачаття. Відтак, між такими пристроями та концепцією «вагітного робота» існує принципова різниця.
“У випадку із людьми пари тижнів недостатньо. Це дослідження показало, що ця концепція здійсненна, але все складніше, ніж ми вважаємо”, — підкреслила науковиця з кафедри акушерства та гінекології Стенфордського медичного університету, докторка Лусіне Агаджанова.
Складнощі на шляху створення повноцінного роботизованого інкубатора
Технологічний прорив у створенні повноцінної штучної матки стикається з цілою низкою складних біологічних та інженерних завдань. Одне з головних питань — імплантація ембріона. Під час природної вагітності запліднена яйцеклітина імплантується у стінку матки, де отримує необхідні умови для розвитку. В умовах штучного інкубатора це може бути інакше: за словами експертів, ембріон можна підвішувати у рідині, але найважливіше — забезпечити його належне живлення та підтримку зростання.
Ще одна складність — необхідність забезпечення поступового збільшення подачі кисню, оскільки на ранніх термінах вагітності надлишок кисню може спричинити пошкодження ДНК ембріона. Також існує питання захисту від інфекцій та імунної підтримки: під час вагітності материнські антитіла передаються плоду через пуповину, забезпечуючи йому захист від хвороб. У штучному інкубаторі цей механізм доведеться моделювати, наприклад, за допомогою лабораторно вирощених антитіл чи донорської крові.
Важливим чинником є й вплив мікробіому: у природних умовах вагінальні бактерії та грибки формують сприятливе середовище для розвитку дитини. В умовах стерильного інкубатора це питання залишається відкритим, як і потенційний вплив пластикових компонентів пристрою на організм дитини.
Окрім того, ще не вирішено багато етичних, юридичних і технологічних питань: хто відповідатиме за моніторинг процесу, як організувати підготовку гамет, як саме відбуватиметься «пологи» та які ризики зберігаються для здоров’я майбутньої дитини.
Наразі створення повноцінних «вагітних роботів» залишається на рівні фантастики, а світова наука зосереджується на розробці систем, що допомагають вижити недоношеним дітям, не замінюючи повністю природну вагітність.