Вчені Інституту фізики плазми Китайської академії наук (ASIPP) встановили світовий рекорд, створивши постійне магнітне поле із напругою 351 тисяч ґаусів за допомогою повністю надпровідного магніту. Це поле у 700 тисяч разів перевищує потужність магнітного поля Землі, яка становить лише 0,5 ґауса.
Про це розповідає ProIT
Прорив у магнітних технологіях
Новий рекорд перевищив попередній показник у 323,5 тисяч ґаусів, що свідчить про динамічний розвиток Китаю у сфері високотехнологічних магнітних систем. За словами фахівців, це досягнення відкриває шлях до впровадження надпровідних наукових приладів у різних сферах, зокрема у спектрометрах ядерного магнітного резонансу для медичної візуалізації та хімічного аналізу. Окрім цього, новий потужний магніт може бути використаний у термоядерних магнітних установках, космічних електромагнітних двигунах, системах маглев, надпровідному індукційному нагріві та енергетичних мережах майбутнього.
Технологічні особливості та застосування
Розробка базується на технології високотемпературної надпровідної вставної котушки, яка співвісно інтегрована з низькотемпературними надпровідними магнітами. Така конструкція забезпечує стабільність роботи навіть у надекстремальних умовах. Китайські дослідники, перш ніж досягти рекорду, подолали низку технічних викликів, серед яких були концентрація напруги, ефекти екранувального струму та багатопольового зв’язку, які виникають при низьких температурах та потужних магнітних полях.
“Нова конструкція гарантує стабільність системи за тривалої експлуатації без втрати продуктивності”.
Під час випробувань магніт заряджали до 35,1 тесла, і він стабільно працював протягом 30 хвилин. Після завершення тестування систему розмагнітили, підтвердивши надійність нової технології. Надпровідні магніти залишаються ключовим елементом для утримання плазми у процесі термоядерного синтезу. Потужні магнітні поля формують своєрідну “магнітну ґратку”, що дозволяє зберігати плазму при надзвичайно високих температурах.
ASIPP має багаторічний досвід у проведенні досліджень з термоядерного синтезу та повністю локалізував виробництво надпровідних матеріалів, пристроїв та систем у Китаї, мінімізувавши залежність від імпорту. Інститут також активно бере участь у міжнародному проєкті ІТЕР (Міжнародний термоядерний експериментальний реактор), постачаючи надпровідники, коригувальні котушки та магнітні живильники для найбільш масштабного у світі експерименту з термоядерного синтезу.