Нові наукові дані свідчать: через діяльність людства доба на Землі подовжується швидше, ніж будь-коли за останні мільйони років. Вчені зафіксували, що сучасні кліматичні зміни, спричинені людьми, пришвидшують сповільнення обертання планети та збільшують тривалість доби.
Про це розповідає ProIT
Кліматичні зміни та обертання Землі
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Journal of Geophysical Research: Solid Earth, навіть незначні природні зміни — на кшталт танення льодовиків чи впливу Місяця — завжди впливали на швидкість обертання Землі. Раніше ці процеси відбувалися дуже повільно, але зараз ситуація змінилася. Зростання глобальної температури призводить до танення льодових щитів, що, у свою чергу, підвищує рівень моря та впливає на розподіл маси планети. Це змушує Землю обертатися повільніше, а тривалість доби зростає.
“Тривалість доби насправді зростає, бо підвищується рівень моря. Рівень моря піднімається, через це обертання Землі сповільнюється, і тривалість доби збільшується”, — розповів Мостафа Кіані Шахванді, геовчений з Університету Відня, у інтерв’ю виданню Refractor.
Автор дослідження підкреслює, що раніше природні чинники впливали на тривалість доби поступово, але зараз людський фактор став вирішальним. Для аналізу науковці використали палеокліматичні дані з викопних решток і коралів, а також розробили сучасну модель глибокого навчання, яка дозволяє простежити вплив клімату на швидкість обертання Землі у минулому й сьогоденні.
Безпрецедентна швидкість змін у XXI столітті
Реконструкції показали: у минулому зміни тривалості доби відбувалися поступово й накопичувалися протягом мільйонів років, змінюючи тривалість доби на 10–30 мілісекунд. Сьогодні ж, за словами дослідників, за останні 3,6 мільйона років не було такого стрімкого подовження доби, як у XXI столітті. Зараз цей темп становить 1,33 мілісекунди на сторіччя — рекордно високий показник.
Вчені пояснюють: танення льодових щитів і гірських льодовиків призводить до перерозподілу маси, внаслідок чого Земля стає більш сплюснутою на полюсах і опуклішою на екваторі. Такий ефект схожий на фігуриста, який розводить руки, щоб уповільнити обертання.
Збільшення тривалості доби може мати серйозні наслідки для точності астрономічного та атомного часу. Це, у свою чергу, може створити проблеми для комп’ютерних систем і глобальної навігації, що базуються на 24-годинному циклі доби.
Дослідники прогнозують, що до кінця XXI століття кліматичні зміни впливатимуть на тривалість доби навіть сильніше, ніж Місяць, який традиційно вважався головним «регулятором» обертання Землі. Для аналізу давніх змін тривалості доби науковці використали викопні рештки морських організмів та сучасні математичні моделі.
Попри те що нинішні зміни обраховуються мілісекундами, їхній вплив на технологічні системи може бути суттєвим. Втім, на сьогодні ці зміни не здатні значно вплинути на глобальну циркуляцію океанів чи великі водні об’єкти.
Зображення показує кількість льоду, набутого або втраченого в Антарктиді між 2003 і 2019 роками. Smith et al./ Science / Refractor