Іспанські вчені виявили, що під час тривалих марафонських дистанцій, коли організм стикається з критичним дефіцитом енергії, мозок починає використовувати мієлін — жирову тканину, що покриває відростки нейронів та відповідає за прискорення передачі сигналів.
Про це розповідає ProIT
Марафонські забіги, як відомо, надзвичайно виснажують організм, створюючи загрозу для нирок, шлунку, а також підвищуючи ризик серцево-судинної недостатності та травм опорно-рухового апарату. Дослідження, проведене в CIC biomaGUNE у Сан-Себастьяні, вивчало вплив тривалого забігу на мозок. Науковці зафіксували зниження рівня мієліну, що відбувається в умовах сильного стресу, коли мозок починає споживати це джерело енергії.
Попри це, дослідники відзначають, що такі зміни є оборотними. Як тільки мозок вичерпує запаси глюкози, він звертається до резервних генераторів, метаболізуючи жири як альтернативне паливо. Загалом мозок споживає до 20% від усієї енергії, що виробляється тілом, і в разі нестачі звичних джерел енергії, він може почати страждати.
«Області, в яких ми спостерігали більш істотні зміни, були пов’язані з руховими ланцюгами та центром емоційного контролю мозку, включаючи кортикоспінальний шлях, мозочкові ніжки та променистий вінець», — уточнює Педро Рамос Кабрера.
Науковці провели МРТ-сканування мозку десяти бігунів за 48 годин до завершення марафону. Повторне сканування було здійснене через 2 дні та ще раз через 2 місяці. Результати показали, що через 2 дні після забігу рівень мієліну в окремих ділянках білої речовини знизився приблизно на 10-28%, однак ці зміни не викликали незворотних наслідків.
Згодом, через 2 місяці, рівень мієліну у бігунів повернувся до нормальних показників. Автори дослідження називають це явище метаболічною мієліновою пластичністю, що свідчить про те, що в умовах нестачі глюкози мозок може тимчасово використовувати ліпіди з мієліну як джерело енергії. Це не призводить до руйнування всього ізоляційного шару, а лише торкається частини волокон, які згодом відновлюються.
Однак ці ефекти можуть нести підвищений ризик для окремих спортсменів. Наприклад, у людей з бічним аміотрофічним склерозом метаболічні молекули, які зазвичай виробляють мієлін, перебувають у дефіциті, і надмірні фізичні навантаження можуть погіршити цю проблему.
Старіння мозку та його запобігання
Результати дослідження були опубліковані у журналі Nature.