Титан арум (Amorphophallus titanum), відомий також як «квітка-труп», продовжує привертати увагу відвідувачів ботанічних садів по всьому світу. Люди стоять у довгих чергах, щоб мати можливість побачити цю рослину, затамувавши подих, оскільки її аромат нагадує запах гниючого м’яса. Але, на жаль, ця гігантська рослина опинилася під загрозою зникнення, і причини цього значно глибші, ніж просто зміна клімату чи втрата природних ареалів.
Про це розповідає ProIT
Стан популяції титан аруму
Біологиня Олівія Муррелл з Північно-Західного університету, разом зі своїми колегами з Чиказького ботанічного саду, провели масштабне дослідження, вивчаючи генетичне походження 1 200 титанів у колекціях 111 ботанічних установ по всьому світу. Результати виявилися тривожними: 24% рослин виявилися клонованими, а 27% — нащадками тісно пов’язаних родичів. Це свідчить про критичний рівень інбридингу серед цієї рідкісної рослини.
На відміну від багатьох інших рослин, титан арум не може бути збережений у традиційних насіннєвих банках, оскільки насіння втрачає життєздатність після висушування. Розмноження в умовах ботанічних садів ускладнюється особливостями біології самої рослини: жіночі квіти розкриваються першими, тоді як чоловічі — лише пізніше. Це обмежує час на запилення до кількох годин.
Шляхи вирішення проблеми
Багато ботанічних садів змушені імпровізувати, використовуючи пилок з тієї ж рослини або близьких родичів, що призводить до подальшого інбридингу. Відсутність централізованої бази даних ускладнює ситуацію: документація часто втрачається або не оновлюється, внаслідок чого біологи не мають чіткого уявлення про походження рослин, ускладнюючи планування схрещувань.
«Ця квітка — виняткова не лише через запах, а й через складність збереження. Якщо нічого не змінити, вона може просто вимерти. Саме тому необхідно створити міжнародну базу даних, щоб запобігти подальшому генетичному збідненню», — пояснює Муррелл.
З 1188 досліджених зразків менше третини походять від генетично різних рослин. Це означає, що будь-яка хвороба або шкідник можуть знищити цілу популяцію, оскільки рослини занадто схожі, щоб чинити опір. В дикій природі, на батьківщині титан аруму, залишилося приблизно 160 екземплярів. Повернення до природи ослаблених та інбредних рослин може завдати більше шкоди, ніж користі.
Попри всі труднощі, надія на порятунок титан аруму залишається. Дослідження Олівії Муррелл стало поштовхом для обговорення між ботанічними садами світу щодо створення єдиної системи обліку. Адже ця рідкісна квітка заслуговує шансу на виживання, щоб ми мали можливість захоплюватися її парадоксальною красою.
Окрім того, науковці з Дармутського коледжу минулої осені розкрили хімічний секрет неприємного запаху титан аруму. Хоча перегляд відео цвітіння рослини в Ботанічному саду США в Вашингтоні не може передати її запах, враження від спостереження все одно залишаються незабутніми.
