Сучасні археологічні дослідження остаточно розвінчують стереотипне уявлення про неандертальців як про примітивних мисливців, які цікавилися виключно полюванням на велику дичину. Науковці з Університету Йоганнеса Гутенберга в Майнці, MONREPOS і Лейденського університету довели: неандертальці володіли розвиненою здатністю до креативного використання матеріалів, зокрема панцирів черепах.
Про це розповідає ProIT
Використання панцирів черепах: не лише їжа, а й інструменти
Під час розкопок стоянок неандертальців у Європі й на Близькому Сході археологи неодноразово знаходили кістки черепах зі слідами термічної обробки, що свідчить про споживання рептилій у їжу. Однак мікроскопічний аналіз зношення панцирів показав, що після трапези ці міцні оболонки служили неандертальцям у побуті. Вони використовували панцири як природні контейнери, миски для змішування фарб і навіть як ємності для виготовлення березового дьогтю — першого в історії людства клею.
“Неандертальці в Центральній Європі полювали на ставкових черепах — не заради їжі, а, ймовірно, заради їхніх панцирів. Сліди зрізів на залишках E. orbicularis з Ноймарк-Норд 1. Авторство: Scientific Reports (2026). DOI: 10.1038/s41598-026-42113-x.”
Креативність як фактор виживання
Адаптивне використання панцирів черепах неандертальцями засвідчує їхню «когнітивну гнучкість». Замість того, щоб витрачати ресурси на виготовлення складних кам’яних місткостей, вони активно застосовували те, що надавала природа. Дослідники виявили сліди модифікацій країв панцирів, які робили їх гострішими для обробки шкір, або ж використовували як підставки для різних робіт. Такий підхід демонструє високий рівень абстрактного мислення і креативності, характерний для нашого виду.
Інтелектуальна складність неандертальців не є поодинокою. Дослідження показують, що у них вже була розвинена соціальна організація, а складні поведінкові патерни були притаманні древнім людям протягом мільйонів років. Вміння використовувати природні матеріали для побутових і ремісничих потреб стало ключем до виживання у суворих умовах льодовикового періоду.
Здатність неандертальців знаходити нові способи застосування біологічних залишків ставить їх на один рівень з ранніми Homo sapiens. Сьогодні панцир черепахи для нас — лише частина скелета, а для неандертальця він був багатофункціональним інструментом у побуті, мистецтві та ремеслі. Це ще раз наголошує: наша креативність має глибоке еволюційне коріння.