Нещодавно проведене дослідження проливає нові промені на загадку зникнення неандертальців, які є нашими найближчими родичами. Вчені з Університету Екс-Марселя у Франції виявили, що неандертальці мали рідкісний резус-антиген, що, ймовірно, стало причиною їхнього вимирання, як повідомляє Live Science.
Про це розповідає ProIT
Генетичні проблеми між видами
Цей антиген виявився несумісним із групами крові ранніх Homo sapiens і денисівців. В процесі схрещування між цими видами у потомства виникали випадки гемолітичної хвороби новонароджених, яка призводила до серйозної анемії або навіть смерті.
Неандертальці вимерли приблизно 40 000 років тому, і цей процес тривав не в один момент, а поступово, протягом кількох тисяч років. Останні представники цього виду мешкали на Піренейському півострові, що охоплює сучасні Іспанію та Португалію.
Залишки ДНК та еволюційні зміни
Хоча сучасна медицина може лікувати такі захворювання, 100 000 років тому ці стани залишалися невиліковними. Це могло суттєво зменшити чисельність неандертальців і сприяти їхньому вимиранню.
Дослідження, опубліковане в Scientific Reports, також вказує на те, що сучасні варіанти гена резус у людей походять від ранніх Homo sapiens, які розвинули їх після міграції з Африки. Ця адаптація могла відбутися на Перському плато, де тиск навколишнього середовища та зростання населення призвели до швидких змін у різноманітності груп крові.
Не дивлячись на своє вимирання, неандертальці залишили свій слід у нашій ДНК. Сучасні люди неафриканського походження мають приблизно 2% неандертальської ДНК, що свідчить про схрещування між цими видами в минулому.
На противагу, неандертальці та денисівці демонстрували обмежену різноманітність груп крові, що, ймовірно, сталося через ізоляцію та інбридинг (схрещування осіб, близьких за родством). Це могло ще більше сприяти їхньому вимиранню.
Дане дослідження дозволяє глибше зрозуміти еволюцію людини та взаємодію між різними видами гомінідів. Воно підкреслює важливість генетичної сумісності для виживання популяцій.