У 2025 році Нобелівську премію з економіки отримали Джоель Мокір, Філіп Агіон та Пітер Ховітт. Відзначення цих науковців стало результатом їхнього вагомого внеску у розуміння зв’язку між технологічними інноваціями та економічним зростанням.
Про це розповідає ProIT
Внесок Джоеля Мокіра у дослідження сталого розвитку
Половина цьогорічної премії присуджена Джоелю Мокіру за аналіз передумов сталого економічного зростання, що відбувається на тлі технологічного прогресу. У своїх роботах Мокір довів, що промислова революція в Європі була результатом не випадкових подій, а наслідком особливої суспільної системи, яка стимулювала обмін знаннями між теорією та практикою. Саме це, на думку дослідника, сприяло ефективному використанню наукових відкриттів для розвитку промисловості. Він зазначає, що суспільна відкритість до інформації та ідей, а також довіра до науки, є ключовими чинниками, які визначають здатність країн адаптуватися до технологічних змін та уникати злиднів.
“Джоель Мокір у своїх дослідженнях показав, що науковий метод у поєднанні з інженерними розробками та економічними стимулами зробив можливим стале економічне зростання”.
Теорія творчого руйнування Агіона та Ховіта
Іншу половину премії розділили між собою Філіп Агіон і Пітер Ховітт. Вони розробили теорію сталого економічного зростання, яка базується на ідеї творчого руйнування Йозефа Шумпетера. Дослідники математично обґрунтували механізм, за яким нові технології поступово заміщують старі, породжуючи економічний розвиток, нові робочі місця та галузі, а також соціальні потрясіння через зникнення застарілих професій. Вони підкреслили, що ефективна державна політика повинна підтримувати інновації та допомагати тим, хто втрачає роботу внаслідок технологічних змін.
Агіон та Ховітт також довели, що надмірна конкуренція або монополізація можуть гальмувати розвиток інновацій: у першому випадку бізнес не інвестує у дослідження через ризики, у другому — інновації стримуються заради збереження прибутків. Їхні висновки стали основою сучасної політики в сферах інновацій, конкуренції та освіти у країнах Європейського Союзу, Канаді та Південній Кореї.
Науковці наголошують, що державні інституції мають не перешкоджати, а всіляко сприяти розвитку інновацій, створюючи сприятливі умови для підприємців і підтримуючи тих, хто може втратити роботу через технологічні зміни.
Окрім премії з економіки, цього року Нобелівський комітет також відзначив лауреатів у галузях хімії, фізики та медицини. Зокрема, Нобелівську премію з хімії отримали Сусуму Кінагава, Річард Робсон та Омар М. Яґі за дослідження металорганічних каркасів, а у фізиці — Джон Кларк, Мішель Девор та Джон Мартініс за відкриття в області квантової механіки. Премія з медицини дісталась вченим зі США, Японії та Швеції за прорив у лікуванні раку та аутоімунних захворювань.