У 2025 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали троє видатних науковців: Мері Бранкоу з Інституту системної біології у Сіетлі, Фред Рамсделл із компанії Sonoma Biotherapeutics у Сан-Франциско та Сімон Сакагучі з Осацького університету в Японії. Їхня спільна робота змінила уявлення про імунну систему та відкрила нові можливості для лікування раку й аутоімунних захворювань.
Про це розповідає ProIT
Прорив у розумінні імунної толерантності
Лавреати були відзначені за відкриття механізму периферичної імунної толерантності — фундаментального процесу, який дозволяє організму уникати небезпечних аутоімунних реакцій. Дослідження вчених вперше показали, як регуляторні T-клітини забезпечують контроль над імунною системою, запобігаючи надмірній активності, яка може призвести до ураження власних тканин.
“Їхні відкриття відіграли вирішальну роль у нашому розумінні того, як функціонує імунна система і чому не у всіх нас розвиваються серйозні аутоімунні захворювання”, — зазначив під час церемонії нагородження голова Нобелівського комітету Олле Кемпе.
Імунна система людини захищає організм від безлічі мікроорганізмів і вірусів. Відкриття Сакагучі, який у 1995 році вперше описав периферичну імунну толерантність, зруйнувало попередні уявлення про те, що імунна система формує толерантність лише шляхом знищення шкідливих клітин у тимусі. Учений продемонстрував, що регуляторні T-клітини здатні пригнічувати надмірні імунні реакції, забезпечуючи захист від аутоімунних захворювань і підтримуючи баланс між реакцією на патогени та самозахистом.
Ген Foxp3 та нові перспективи лікування
У 2001 році Мері Бранкоу і Фред Рамсделл виявили, що певні миші з мутацією гена Foxp3 стають надзвичайно чутливими до аутоімунних хвороб. Подальші дослідження показали, що зміни у людському аналогі цього гена можуть призводити до порушень регуляції імунітету, зокрема до рідкісного синдрому IPEX. Вже у 2003 році Сакагучі довів, що саме Foxp3 відповідає за розвиток регуляторних T-клітин, без яких імунний захист стає неконтрольованим.
Ці відкриття стали підґрунтям для створення нових методів лікування раку та аутоімунних хвороб. Зокрема, імунна терапія дозволяє організму ефективніше розпізнавати та знищувати ракові клітини, а у випадку аутоімунних захворювань — усувати причини, через які імунітет атакує власні тканини.
Результати досліджень вже знаходять практичне застосування у розробці експериментальних курсів терапії для боротьби з такими складними недугами, як гліобластома мозку та системний червоний вовчак.
Для довідки, у 2024 році Нобелівською премією з медицини були вшановані Віктор Амброс і Гері Равкін за відкриття мікроРНК — молекул, що відіграють ключову роль у регуляції генів. Роком раніше, у 2023-му, нагороду отримали Каталін Каріко та Дрю Вайсман за розробку мРНК-вакцин проти COVID-19.
Оголошення лавреатів Нобелівської премії з фізики заплановано на 7 жовтня.