Римський додекаедр – загадковий бронзовий артефакт, який і досі ставить у глухий кут археологів та істориків. Ці 12-гранні предмети, що датуються II-IV століттями нашої ери, виявляли у північно-західних провінціях Римської імперії. Протягом століть було висунуто понад півсотні теорій щодо їх призначення, однак жодна з них не отримала однозначного підтвердження.
Про це розповідає ProIT
Артефакт із глибини історії
Перший додекаедр знайшли ще у 1739 році в англійському Мідлендсі. Відтоді зафіксовано понад 120 таких знахідок на території сучасних Австрії, Бельгії, Франції, Німеччини, Великої Британії, Угорщини, Люксембургу, Нідерландів і Швейцарії. Водночас жодного додекаедра не знайдено безпосередньо в Італії, що породжує нові припущення щодо їх походження.
Відомий археолог Майкл Гуггенбергер, досліджуючи ці об’єкти, звертає увагу на їх однакову конструкцію: порожнисті п’ятикутні додекаедри з 12 гранями та 20 кутами, кожен з яких увінчується невеликою сферою. На кожній грані є отвори різного діаметра. Висота таких артефактів коливається від 4 до 10 см, вага – від 30 до 580 грамів, а стінки – надзвичайно тонкі. Вражає і повна відсутність написів чи позначок, що тільки посилює їхню загадковість.
“Додекаедр служив всеохоплюючим символом, що представляє Всесвіт”, — писав Гуггенбергер у дослідженні 2013 року.
Можливі версії призначення та символіка
Оскільки додекаедри знаходять виключно у північно-західних регіонах імперії, Гуггенбергер припускає, що вони є галло-римськими виробами, ймовірно, кельтського походження. Відсутність їх у мистецтві чи літописах ускладнює пошуки істини. Артефакти знаходили у різноманітних контекстах: у похованнях жінок і чоловіків, поряд зі скарбами монет, а також серед відходів. Це унеможливлює визначення єдиного призначення предмета.
Науковці пропонували версії щодо використання додекаедрів: від зброї, прикрас і підсвічників до вимірювальних приладів, іграшок, зразків для ремісників або навіть котушок для в’язання рукавичок. Проте більшість із понад 50 теорій вважають малоймовірними. Найбільш вірогідною виглядає символічна інтерпретація, пов’язана з філософією Платона та Піфагора. У цій традиції додекаедр був символом Всесвіту й мав космічне значення, яке могли перейняти кельтські народи імперії.
Одна з найбільш інтригуючих знахідок – додекаедр Геллепа, знайдений у 1966 році у жіночій могилі в Німеччині разом із кістяним стрижнем. Це може свідчити про використання артефакту як символічного скіпетра, пов’язаного з друїдськими традиціями. Сучасні дослідники схиляються до думки, що римські додекаедри були своєрідними амулетами або космічними символами, які зберігають таємниці вірувань стародавніх цивілізацій.
Загадка римського додекаедра залишається нерозгаданою, а сам артефакт і надалі викликає жваві дискусії серед істориків, археологів та любителів старовини.