Відомо, що більшість сучасних рослин дотримуються у своїй будові чітких математичних принципів, зокрема послідовності Фібоначчі. Ця закономірність визначає розташування насіння, листя й інших органів за «золотим кутом» у 137,5 градусів, формуючи спіралі, кількість яких відповідає числам Фібоначчі. Вчені довгий час вважали, що така структура є спадщиною найперших рослинних форм.
Про це розповідає ProIT
Відкриття суперечить давнім уявленням ботаніки
Однак нещодавні дослідження скам’янілості, вік якої становить 407 мільйонів років, змусили переглянути цю аксіому. Об’єктом вивчення став Asteroxylon mackiei — вимерлий представник плаунів, один із найдавніших відомих листяних рослин. Його викопні рештки, знайдені у шотландському родовищі Райні-Черт, були досліджені за допомогою сучасних технологій: вчені під керівництвом доктора Сенді Хетерінгтона створили точні 3D-друковані моделі рослини на основі поперечних зрізів скам’янілостей.
“Аналіз показав, що ці ранні плауни розвинули спіральні візерунки, які суперечать послідовності Фібоначчі”.
Різноманіття геометричних візерунків у доісторичних рослин
Дослідники виявили, що деякі зразки Asteroxylon mackiei демонстрували спіралі, кількість яких відповідала числам Фібоначчі (наприклад, вісім), але інші мали сім або дев’ять спіралей — ці числа не входять у канонічну послідовність. Крім того, у частини скам’янілостей листя було розташоване у вигляді простих кілець або мутовок уздовж стебла, повністю відмовляючись від спіральної організації.
Результати цього дослідження свідчать, що властива сучасним рослинам математична гармонія не була притаманною їхнім найдавнішим предкам. Імовірно, послідовність Фібоначчі виникла в ході еволюції значно пізніше, незалежно у різних групах рослин. Скам’янілість Asteroxylon mackiei є переконливим свідченням того, що понад 400 мільйонів років тому природа ще активно експериментувала з різноманітними геометріями, перш ніж сформувалася сучасна переважаюча схема розташування листя та інших органів.
Ілюстративне фото. Автор: Annari du Plessis