На поверхні Сонця зафіксували величезну корональну діру, яка унікально нагадує роззявлений рот. За оцінками астрономів, розміри цієї аномалії можна порівняти з п’ятьма планетами Юпітер, розташованими поряд. Відкриття зафіксовано за допомогою ультрафіолетових інструментів NASA, які дозволяють спостерігати подібні явища, невидимі у звичайному спектрі світла.
Про це розповідає ProIT
Що таке корональна діра і чому вона важлива
Корональна діра — це не фактична порожнина, а специфічна область у сонячній атмосфері, де магнітні поля розкриваються у міжпланетний простір. Саме через ці ділянки зірка випускає потужні потоки заряджених частинок — сонячний вітер, який рухається крізь Сонячну систему. В ультрафіолетовому діапазоні корональні діри виглядають як темні плями через нижчу температуру та щільність порівняно з навколишньою плазмою.
На знімках, зроблених 4 червня у трьох ультрафіолетових діапазонах (171, 193 та 211 Åнгстрем), Сонце нагадує обличчя, що кричить: на південній півкулі видно гігантський «рот», а на північній — два «очі», кожне з яких приблизно розміром із Юпітер.
Вплив на Землю та сонячна активність
Корональні діри є звичним явищем для Сонця. Вони можуть спричиняти геомагнітні бурі, коли потоки сонячного вітру взаємодіють із магнітосферою нашої планети. Проте ці бурі зазвичай менш потужні, ніж ті, що виникають через повноцінні корональні викиди маси (CME). Поточна аномалія навряд чи призведе до значних збоїв на Землі, адже її розташування не є критичним для сильного впливу.
«Наступне можливе посилення швидкості сонячного вітру повʼязане з корональною дірою на південному диску. Проте ймовірність цього низька, оскільки вона розташована надто далеко на південь, і вплив на Землю буде слабким».
Нещодавно Сонце вже спричинило магнітну бурю рівня G4, що викликала яскраве полярне сяйво навіть у незвичних для цього широтах. Зараз триває пік 11-річного сонячного циклу, тому подібні явища стають дедалі частішими. Астрономи наголошують, що поки для занепокоєння причин немає, хоча Сонце й продовжує дивувати незвичними візуальними ефектами.
Раніше дослідники вже з’ясовували, чому майже дві сотні років тому Сонце тимчасово набуло зеленого відтінку.