Міжнародна група науковців здійснила прорив у вивченні давньої атмосфери Землі, проаналізувавши повітря, яке зберігалося всередині скельної породи в Австралії протягом 815 мільйонів років. Це відкриття може докорінно змінити уявлення про склад атмосфери нашої планети в далекому минулому.
Про це розповідає ProIT
Унікальна методика аналізу стародавнього повітря
Досі вчені здебільшого використовували непрямі методи для реконструкції складу первісної атмосфери, зокрема хімічний аналіз гірських порід, що потребував складних математичних розрахунків і численних припущень. Іншим способом було дослідження бульбашок повітря в антарктичній кризі, який давав інформацію лише про кілька мільйонів років минулого. Однак команда під керівництвом геохіміка доктора Найджела Блеймі застосувала новаторську техніку: вони вивчали зразки кам’яної солі (галіту), добутої з бурового керна в Австралії, у кристалах якої містяться мікроскопічні бульбашки — так звані включення. Ці крихітні капсули часу зберігають гази з моменту формування кристала. Раніше такі включення вважалися занадто малими для аналізу, але нова технологія дозволила подрібнювати сіль у вакуумній камері та негайно аналізувати вивільнений газ за допомогою високочутливих мас-спектрометрів.
Рівень кисню та вплив на еволюцію життя
Результати дослідження здивували наукову спільноту. З’ясувалося, що 815 мільйонів років тому вміст кисню в атмосфері Землі становив від 10,3% до 13,4%. Це суттєво більше, ніж вважалося раніше, адже попередні оцінки не перевищували 2%. Для порівняння, сучасна атмосфера містить приблизно 20,9% кисню. Тобто в ті далекі часи рівень кисню був удвічі нижчий за сучасний, але значно перевищував попередні наукові уявлення.
“За словами професора Джона Парнелла з Університету Абердіна, це дослідження є надзвичайно важливим, оскільки вперше було проведено прямий вимір складу повітря, яким могли дихати перші тварини. Такого рівня кисню було б цілком достатньо для процвітання ранніх форм тваринного життя”.
Відкриття ставить під сумнів традиційні теорії щодо часу та умов появи перших складних живих організмів. Хоча пізніший аналіз, виконаний іншою дослідницькою групою, встановив трохи нижчу концентрацію кисню (близько 6,6%), навіть цей показник значно перевищує попередні припущення. Новий метод, заснований на дослідженні газів у кристалах галіту, відкриває нові можливості для вивчення історії атмосфери Землі та її ролі у розвитку життя на планеті.