Група дослідників з Університетського коледжу Лондона та Інституту біології старіння Товариства Макса Планка досягла значного прориву у вивченні процесів старіння. Науковці випробували на мишах комбінацію двох протиракових препаратів — рапаміцину та траметинібу. Експеримент довів: таке поєднання здатне суттєво збільшити тривалість життя мишей, а також покращити їхнє здоров’я у похилому віці.
Про це розповідає ProIT
Комбінація препаратів та вплив на здоров’я
Під час дослідження мишам вводили рапаміцин, траметиніб або їхню комбінацію. Рапаміцин, який спочатку отримали з бактерій острова Пасхи, широко застосовується для запобігання відторгненню органів після трансплантації, а також відомий своєю здатністю продовжувати життя лабораторних тварин. Траметиніб, у свою чергу, використовується для лікування меланоми й раніше демонстрував ефекти подовження життя у плодових мушок, однак його вплив на ссавців залишався невідомим до цього часу.
Результати експерименту виявилися вражаючими: рапаміцин сам по собі збільшив середню тривалість життя мишей на 17–18%, траметиніб — на 7–16%, а їхня комбінація — на 26–35%. Найбільш виражений ефект спостерігався у самиць мишей, у яких максимальна тривалість життя зросла на 32%, у самців — на 26%. Дослідники також відзначили, що гризуни, які отримували обидва препарати, не лише жили довше, а й зберігали вищий рівень фізичної активності, мали кращу роботу мозку та серцево-судинної системи, повільніше набирали вагу і демонстрували нижчий рівень запалення.
«Ми не очікуємо такого збільшення тривалості життя людини, як ми виявили у мишей. Але ми сподіваємося, що досліджувані нами препарати допоможуть людям залишатися здоровими і менше хворіти у похилому віці», — підкреслила спіавтор дослідження, генетик Лінда Партрідж.
Біологічний механізм та безпека лікування
Дія рапаміцину та траметинібу спрямована на сигнальну мережу Ras/Insulin/TOR, яка регулює ріст, метаболізм, старіння та виникнення вікових захворювань. Рапаміцин блокує mTORC1 — ключовий білковий комплекс цієї системи, а траметиніб впливає на білки MEK, що розміщені далі по ланцюгу Ras. Комбінація цих препаратів викликала у мишей особливі зміни у роботі генів, які відповідають за запальні процеси та імунітет. Зокрема, у мозку, нирках, селезінці та м’язах тварин різко зменшилися ознаки хронічного запалення.
Окрім подовження життя, лікування сповільнило розвиток пухлин. У контрольних самців мишей до другого року життя пухлини печінки виникали майже у 70% особин, тоді як у тварин, які отримували обидва препарати, це спостерігалося набагато рідше. Важливо, що комбінація рапаміцину та траметинібу не підвищила ризик побічних ефектів, характерних для кожного препарату окремо. Наприклад, хоча рапаміцин міг спричиняти підвищення рівня цукру в крові, траметиніб цього не робив, і разом ці ефекти не посилювались.
Дослідники підкреслюють, що отримані результати відкривають нові шляхи для боротьби із віковими захворюваннями та підвищення якості життя у старшому віці. Водночас, вони наголошують на необхідності подальших досліджень щодо ефективності та безпечності такої терапії для людей. Звіт опублікований у журналі Nature.